Чиновники, які готували «республіки» на Донбасі, нині працюють у держорганах: архівні документи

Деякі посадовці, які закликали у 2004 році до створення «республік» на сході України, нині обіймають посади у владі. Про це свідчать архівні документи, які опублікували журналісти «Схем» (Радіо Свобода).

Зазначається, що, керівник секретаріату Конституційного суду Віктор Бесчастний і член Національного олімпійського комітету України Олександр Зац погодили проведення «референдуму щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації». Суддя Харківського окружного адмінсуду Владислав Єгупенко був у списках виконавчого комітету Харківської області, який мав би перебрати владу від Києва. А депутат Київради Олександр Попов був спікером на з’їзді у Сіверськодонецьку, де закликали створити «південно-східну республіку».

Бесчастний у 2004 році в статусі голови комісії з питань депутатської діяльності, етики, правової політики, законності та правопорядку Донецької облради був одним з ініціаторів скликання надзвичайної сесії для голосування за так званий референдум «щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації». Його підпис стоїть під зверненням депутатів облради на ім’я тодішнього голови Донецької облради Бориса Колеснікова.

Цей документ журналісти знайшли в архівних матеріалах кримінального провадження, яке СБУ відкрила в 2004 році за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Бесчастний також обґрунтував для депутатів необхідність проведення цього «референдуму». Він писав, що це питання виноситься на обласну сесію «з урахуванням політичної ситуації, яка загрожує громадській безпеці, конституційному ладу, життю і здоров’ю громадян, враховуючи зібрання територіальних громад і звернення депутатів Донецької облради».

Згодом на позачерговому засіданні Донецької облради депутати ухвалили рішення про проведення референдуму 5 грудня 2004 року, який би дозволив регіону отримати особливий статус. Після цього голосування Бесчастний також погодив проєкт рішення про проведення цього референдуму. Тоді ж депутати проголосували і за примірник бюлетеню, але референдум так і не відбувся.

У коментарі журналістам Бесчастний заперечив свою участь у подіях того часу. «Я від цих питань відмовився. Я не приймав ніяких рішень», – сказав він. Журналісти зіставили його підпис під документами 2004 року і нинішній, вже у статусі керівника секретаріату Конституційного суду, – вони збігаються.

Рішення про референдум погоджував і Олександр Зац, який на той час був заступником голови Донецької облради. Сьогодні він – член Національного олімпійського комітету України. У 2022 році, вже під час повномасштабного вторгнення Зац виїхав за кордон як волонтер і не повернувся. Зв’язатися з ним журналістам не вдалося.

Нинішній суддя Харківського окружного адмінсуду Владислав Єгупенко фігурував у складі виконавчого комітету, створеного 26 листопада 2004 року на надзвичайній сесії Харківської облради, який мав перебрати усю повноту влади від Києва. У той час він був депутатом Харківської обласної ради і керував міліцією на харківській Південній залізниці.

Депутати цієї ради ухвалили рішення про перепідпорядкування міліції в області й залізниці, телебачення, зупинили перерахування коштів до держбюджету. У коментарі журналістам Владислав Єгупенко сказав, що деталей уже не пам’ятає, але «був проти усіх рішень».

Нинішній депутат Київської міської ради Олександр Попов був одним зі спікерів на з’їзді у Сіверськодонецьку, на якому закликали створити «Українську південно-східну республіку». У коментарі журналістам він пояснив, що і досі вважає, що той з’їзд був «за розвиток України».

«Я точно можу сказати, що ніякого антидержавного підходу, чи якогось бачення проти України не було. Навпаки», – наголосив Попов.

Журналісти розповіли, що надзвичайні сесії у Донецьку, Харкові, Луганську і з’їзд у Сіверськодонецьку на Луганщині проходили на підтримку кандидата в президенти України Віктора Януковича – на тлі Помаранчевої революції. Наступного дня після Сіверськодонецького з’їзду і рішення Донецької облради про проведення референдуму, СБУ відкрило кримінальну справу за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». У 2006 році ця справа була закрита, а усі обвинувачення зняті.

Нагадаємо, у вересня 2022 року Служба безпеки України повідомила про підозри 16 організаторам псевдореферендуму на тимчасово окупованих територіях Донеччини, Херсонщини і Запоріжжя, серед яких і Денис Пушилін.

Згодом, очільник незаконно створеної «ДНР» Денис Пушилін отримав вирок в Україні – 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Йому інкриміновано посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та колабораційну діяльність.

Так званого голову «ЛНР» Голову Леоніда Пасічника також судитимуть заочно. Йому інкримінують кілька злочинів, зокрема, посягання на територіальну цілісність, зміну кордону і недоторканність України.