Електронне голосування? Стало відомо, які способи волевиявлення розглядає робоча група з підготовки перших повоєнних виборів

Робоча група з підготовки перших повоєнних виборів наразі не розглядає серйозно запровадження електронного чи поштового голосування, оскільки ці формати не мають достатньої довіри та популярності серед громадян. Про це зауважила голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська в рамках проєкту «Сила вибору», інформаційним партнером якого є «Главком».

«Ідеї щодо закордонного голосування пропрацьовані краще, ніж багато інших тем, бо Центральна виборча комісія працювала на випередження.  Їхні представники відвідали величезну кількість країн, спілкувалися з українськими громадами, з місцевими органами адміністрування виборів, були неодноразово в Брюсселі. Ці візити і вивчення контексту виявилися більш ефективними, ніж просто принести і покласти якісь гарні норми, статті і пропозиції на стіл», – сказала Айвазовська.

Голова правління Громадянської мережі «Опора» зазначила, що вже існує кілька ідей, і масове голосування слід планувати з урахуванням реальної кількості охочих брати участь у виборах, адже дані про українців за кордоном суттєво різняться – від 4,5 млн до 11,5 млн. Вона також додала, що формально до списку виборців внесено 34 млн повнолітніх громадян, однак фактично в Україні, за їхніми оцінками, перебуває менш ніж 30 млн людей.

«Близько 6 млн українців таки є в Європейському Союзі. Але чи всі вони точно хочуть брати участь у виборах і голосувати? Навряд чи, тому що це право – голосувати за кого хочеш, право брати або не брати участі в голосуванні. Для того, щоб Україна не розгортала великої мережі дільниць, яка не буде потрібна в таких масштабах, є пропозиція провести активну реєстрацію виборців», – пояснила голова правління Громадянської мережі «Опора».

За словами Айвазовської, українці, які проживають за кордоном, мають бути поінформовані Україною через дипломатичні місії, або через повноцінну масову інформаційно-просвітницьку кампанію із залученням партнерів, що ще до виборів є опція змінити виборчу адресу з української на закордонну.

Також Айвазовська пояснила, що громадяни за кордоном зможуть вказати своє місце перебування, після чого ЦВК визначатиме, де відкривати дільниці. Вона додала, що серед пропозицій є збільшення тривалості голосування: кілька днів у дипустановах і один день на спеціальних дільницях поза ними, що має підвищити легітимність процесу та знизити ризики всередині країни.

«Рання реєстрація, збільшення кількості спеціальних дільниць поза межами приміщень дипустанов і консульств для голосування на один день і постійні дільниці в приміщеннях дипломатичних установ з раннім голосуванням, яке може розпочатися в п'ятницю, тривати в суботу і завершитись у день виборів у неділю – найбільш резонуюча формула. І на рівні відповідної підгрупи, яку очолюють заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк і державний секретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич, я бачу повне порозуміння, що це раціональні пропозиції», – йдеться у заяві.

Айвазовська підсумувала: «Ніхто поки що не розглядає серйозно електронне чи поштове голосування, тому що ці форми не мають великої довіри або популярності серед наших громадян».

Як повідомлялося, початок виборчого процесу з виборів президента України має розпочатися не пізніше ніж через шість місяців після припинення чи скасування режиму воєнного стану.