Голова правового комітету Ради розповів, в яких судах критична кадрова ситуація

Найкритичніша ситуація з кадрами склалася у апеляційних судах України. Про це повідомив «Главкому» голова комітету з правової політики Денис Маслов.

Як розповів голова комітету, перш за все, парламент прийняв наприкінці минулого року зміни до процедур добору на посаду суддів, і станом на зараз Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) працює над цим.

За словами Маслова, зараз  у комісії накопичилася купа завдань: починаючи від кваліфікаційного оцінювання, закінчуючи добором до Вищого антикорупційного суду. Також Вища кваліфікаційна комісія суддів у деяких питаннях співпрацює з Громадською радою доброчесності, у якої теж є свої певні спроможності щодо опрацювання кандидатур.

«Власне, питання впирається лише в ці спроможності і проведення процедур. Зі свого боку можу сказати, що Вища кваліфікаційна комісія суддів, завдяки конструктивній позиції і бюджетного комітету Верховної Ради і Мінфіну, отримала достатнє бюджетне фінансування для виконання всіх важливих функцій», – зазначив політик.

Маслов наголосив, що при прискоренні процесу відбору суддів важливо не втратити якість.

«Є певні етапи добору суддів, які, можливо, слід додатково оптимізувати. Ми перебуваємо у контакті з Вищою кваліфікаційною комісією суддів і Вищою радою правосуддя щодо проведення спеціальних перевірок. Є питання проведення екзамену на визначення когнітивних якостей суддів – його було запроваджено за пропозицією і рекомендацією наших міжнародних партнерів. Але поки Вища кваліфікаційна комісія суддів не має екзаменаційних завдань і розуміння того, звідки вони їх візьмуть», – пояснив голова комітету з правової політики.

Експерт нагадав, що нещодавно було проведено конкурс до судів перших інстанцій. «Там близько 300 нових суддів зараз додадуть трошки свіжої крові. Але найбільш критична ситуація склалася в апеляційних судах. Пріоритет номер один – заповнити саме ці вакансії, і ВККС це робить», – додав Маслов.

Голова комітету наголосив, що в Україні суддю можна обрати тільки за конкурсною процедурою, а такі процедури могла здійснювати виключно ВККС, повноважний склад якої розпочав роботу лише минулого року.

«Звичайно, така тривала пауза в роботі мала наслідки. Та є й інша сторона медалі. Вже неодноразово окремі представники ВККС публічно зазначали, що посада судді в очах українських правників вже не є такою привабливою. Людей, які хочуть обійняти посаду судді, сьогодні значно менше, ніж, приміром, було сім років тому. І це теж є проблемою, з якою всім слід спільно працювати», – підсумував Денис Маслов.

За даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів, станом на 20 травня 2024 року місцеві суди заповнені лише на дві третини (нестача складає майже 1,5 тисячі із 5 тисяч посад), а апеляційної інстанції – наполовину (701 посада вакантна, при загальній кількості посад у 1357). У вищих спецсудах (це Вищий антикорупційний суд та його палата, а також Вищий суд з питань інтелектуальної власності, що досі не запрацював) не вистачає 55 суддів, а у Верховному суді – 39 суддів.