НАЗК б’є на сполох: депутати хочуть сховати своїх «тіток-мільйонерок»

Народні депутати за допомогою правок у законопроєкті про посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) хочуть позбавитися контролю над своїми статками та суттєво обмежити механізм моніторингу способу життя. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Депутати ховають свої статки просто у Верховній Раді. НАЗК б’є тривогу».

За словами керівника Управління проведення моніторингу способу життя та контролю повноти заповнення декларацій НАЗК Дмитра Соколова, депутати фактично хочуть звузити повноваження НАЗК, оскільки прийняття правок стане суттєвим кроком назад у питаннях фінансового контролю за статками публічних службовців. Він зауважує, що нардепи хочуть обмежити перевірки лише активами суб'єкта моніторингу та членів його сім'ї.

«На сьогодні цивільна конфіскація досить активно розвивається і якраз дев'ять з десяти наших моніторингів стосуються активів, які набуваються третіми особами. Це може бути мати, тато, дідусь, бабуся, тітка, водій, навіть друг дитинства, які набувають об’єкти за дорученням суб'єкта декларування», – каже він.

Посадовець наголошує: парламентарі ховають активи від декларацій, оформлюючи їх на родичів, які за законом «Про запобігання корупції» не вважаються членами сім'ї.

«Краще записати активи на тітку десь в Хмельницькій області, що вже ускладнює для нас їхнє виявлення. Такі об’єкти можна виявити лише через користування ними особою – ми намагаємося перевіряти такі факти і доводимо, що об’єкт набувався третьою особою номінально, за дорученням суб'єкта. Але при цьому саме суб’єкт де-факто має право розпорядження цим об'єктом та є головним вигодонабувачем від нього. Він може обирати цю квартиру, робити в ній ремонт, здавати в оренду, а та ж тітка взагалі не розуміє, що це за квартира та де вона розташована», – пояснює Соколов.

Згідно з чинною редакцією закону, моніторинг дозволяє досліджувати НАЗК активи інших осіб, пов'язаних з суб'єктом декларування. Водночас новими правками механізм фактично буде нівельовано.

За словами посадовця, НАЗК пропонувало відхилити всі правки у законопроєкт, оскільки депутати хочуть перетворити роботу агентства на формальну процедуру.

«Ми подивимось на суб'єкт моніторингу, осіб в декларації – і все. Але ж сенс приховування майна полягає якраз в тому, щоб оформлювати його на третіх осіб. Хоча навіть якщо цього разу правки, зашиті в законопроєкт про АРМА, не проголосують, думаю, періодично ці питання в парламенті знову будуть виникати», – наголошує він.

Нагадаємо, у Верховній Раді пропонують правки до закону України «Про запобігання корупції», які можуть знищити інструмент моніторингу способу життя посадовців. Національне агентство з питань запобігання корупції закликає зберегти цей інструмент.

До слова, декларації за 2024 рік станом на 25 березня подали 518 тис. публічних службовців із орієнтовно 700 тис. Декларанти з центральних областей країни звітують найактивніше.