Мовний омбудсмен розповів, як боротися з лінгвоцидом

Перші факти лінгвоциду Україна фіксувала на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) Донеччини й Луганщини ще у 2014 році. Нині ж на всіх захоплених землях відбувається масштабне викорінення української. Про це Голосу України розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

«Лінгвоцид – один із найбільших ризиків у гуманітарній сфері, пов'язаних із російською агресією, яка триває вже десятий рік. Перші ознаки лінгвоциду з'явились 2014-го, з незаконною окупацією Криму, а також частин Донецької та Луганської областей», – сказав Кремінь.

За словами уповноваженого, після початку повномасштабного вторгнення Росія з новою силою розпочала наступ на українську мову, і найбільше постраждала сфера освіти.

«Що ми можемо цьому протиставити? По-перше, злочин має бути належним чином задокументований. Аби у майбутньому й окупант, і колаборант, причетний до звуження сфери функціонування української мови, понесли покарання. Ідеться й про тих, хто віддавав злочинні накази, а також про тих, хто їх безпосередньо виконував. По-друге, аби притягнути винних у злочині лінгвоциду до міжнародної відповідальності, маємо для початку впровадити зміни до чинного українського законодавства – внести до Кримінального кодексу України положення про відповідальність за злочини лінгвоциду», – сказав Кремінь.

Третім кроком, за словами уповноваженого із захисту державної мови, є заходи з відновлення функціонування державної мови на деокупованих територіях.

«Так, на всіх деокупованих територіях України повинні діяти програми розвитку української мови. В цьому аспекті хотів би акцентувати на прикладі Херсонщини, де 24 громади розробили та затвердили місцеві мовні програми. Цікаво, що в цьому списку є громади, які досі перебувають під окупацією. Ухвалення мовних програм на цих територіях – це робота на випередження», – сказав Кремінь.

За словами омбудсмана, влада визначила пріоритетні завдання: організувати безоплатні мовні курси, поповнити бібліотечні фонди, розпочати процес дерусифікації громадського простору, підготувати освітян для роботи на цих територіях.

Раніше у Києві трапився черговий мовний скандал, водій таксі (як зазначає одна з пасажирок, компанії Bolt), відмовився обслуговувати пасажирів державною мовою. На запитання про причину такої відмови, водій сказав «ви хворі люди».

Нагадаємо, голова Миколаївської ОВА Віталій Кім переконаний, що мовне питання – важливе, але водночас закликає не змушувати інших переходити на державну.

До слова, за дев'ять місяців 2023 року на адресу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 3015 звернень громадян про порушення мовного закону.