«Ледь не в кожній родині були махновці». Краєзнавець, що рятує культурні цінності Гуляйполя, б’є на сполох
Історик Сергій Звілінський: «Люди просять вивезти з прифронтових сіл родинні архіви, фото»
Ворог не полишає спроби знищити все більше українських міст та сіл. Нині під шаленими обстріллами перебуває Гуляйполе. Це місто колись було серцем Української революції 1917–1921 років та штаб-квартирою Повстанської армії Нестора Махна. Історики застерігають: під загрозою знищення опинилися не лише унікальні пам’ятки кінця ХІХ століття, а й цілі родинні архіви. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів історик та краєзнавець Сергій Звілінський.
Краєзнавець Сергій Звілінський, який народився і жив у Гуляйполі до війни, нині рятує культурні цінності з міста. Він розповів, що у перші роки повномасштабної війни, коли не було такої кількості дронів, можна було потрапити в села Гуляйпільщини за 3-4 км до лінії зіткнення. Нині ж їздити небезпечно. Справа у тому, що нині велика щільність обстрілів і росіяни просто зрівнюють будинки із землею.
«Якщо раніше будинок стояв цілим, нехай зі знесеним дахом, і родина зв’язувалася з нами й просила забрати якісь речі, що несли родинну пам’ять, архіви, фото, і це можна було зробити, то зараз села випалені вщент», – розповідає історик та краєзнавець Сергій Звілінський.
Звілінський згадує, що в таких великих селах, як Верхня Терса, Різдвянка, Тернувате, Воздвижівка, Любицьке, раніше мешкали по 500-1000 осіб. Тепер до нинішньої зими в цих селах лишалося до 90% мешканців.
«Люди сиділи до останнього, не хотіли залишати свої домівки. Почали виїздити, лише коли росіяни почали масовані обстріли. Дехто виїжджав за кілька годин до того, як село повністю знищувалося», – додає історик.
І тепер, як твердить краєзнавець, уся надія на рятувальні експедиції, їхати туди, де ще є люди і є можливість записати спогади, оцифрувати якісь предмети на місці. Насамперед, в таких експедиціях документують спогади людей, фольклор.
«Найстарші люди, які нам трапляються, пам’ятають 1930-ті роки. Нещодавно записували жінку, якій 103 роки, вона 1922 року народження. Унікальні свідчення. Цих людей уже дуже мало – вони відходять, несучи з собою інформацію про ціле століття. Дещо молодші за них можуть розказати про 1950-1960-ті і про свій рід, родинні спогади, які вони чули в дитинстві у своїй сім’ї», – розповідає історик.
.webp)
І як свідчить краєзнавець, в багатьох родинах були учасники махновського руху. І тепер історикам доводиться збирати усе по крихтах, аби зберегти конкретні історії учасників махновського руху. Більшість їх були розстріляні у 1937-1938 роках.
«У Гуляйполі майже в кожній родині можна знайти людей, які були долучені до махновщини. Зокрема, і мій прадід», – додає Сергій Звілінський.
Нагадаємо, «Главком» записав інтерв'ю з істориком, що рятує культурні цінності з Гуляйпілля. Він повідомив, що в регіоні до 2025 року збереглося безліч пам’яток: багато будинків командирів, штаб Махна, приміщення друкарні, де в часи Української революції видавали газети та журнали. Ці будівлі – переважно забудова кінця ХІХ-початку ХХ століть – формували історичний ареал міста, його туристичну основу.
Коментарі — 0