Іноземець допомагає ЗСУ на патріотичному таксі
У машині Деміра замість килимка для ніг – футболка окупанта, а замість смітника – прострелена каска з латинською Z
Демір Мерт – громадянин Туреччини, який лишився у Львові, аби підтримувати українців під час війни. З початком повномасштабного вторгнення він почав здавати кров для захисників, прихистив удома переселенців та купив для військових авто. Тепер його таксі набуває популярності у Львові серед туристів і місцевих, адже в ньому неповторний колорит: футболка російського окупанта на підлозі, прострелений ворожий шолом, а ще нашивки та прапор України, підписаний нашими захисниками. Про це йдеться у відео в соцмережах.
@melisa.sadyk ♬ original sound - Sadyk Melisa
У салоні авто лунають українські пісні, а своїх пасажирів водій пригощає смаколиками. Замість чайових Демір Мерт пропонує долучитися до зборів для українських захисників. У турецького волонтера вже ціла колекція шевронів Збройних сил України та кілька синьо-жовтих стягів.
Демір – громадянин Туреччини, але вже понад чотири роки проживає у Львові. Приїхав в Україну, щоб відкрити кав’ярню, але через ковід та війну йому це не вдалося. Від початку вторгнення він займається волонтерством. Купив для військових декілька машин, прихистив переселенців з окупованих міст, декілька разів ставав донором крові, а тепер таксує і збирає кошти на потреби українських військових.
«Я ніколи не відмовляю, якщо комусь щось потрібно. Перевожу пакунки, одяг, їжу від інших волонтерів. Бував і в Харкові, і біля Донецька. У мене жили люди з окупованих міст. Мені дзвонять – і я їду», – поділився волонтер.
Демір приїхав в Україну понад чотири роки тому. Його друг жив тут, тож запросив у гості. Чоловік багато подорожував, і йому так сподобалася Україна, що він вирішив залишитися тут. Надумав відкрити свій бізнес. «Я хотів відкрити кав’ярню десь у центрі, але почалася пандемія і не було змоги. Згодом почалася війна. Так цього плану й не втілив. Але після війни обов’язково відкрию якийсь затишний ресторан», – переконаний іноземець.
Демір добре розуміє українську мову і гарно розмовляє, хоч сором’язливо каже, що його українська не досконала: «Перш ніж відкрити бізнес, треба розуміти мову, тож я почав учитися. Зізнаюся, що українська дуже складна, і з кирилицею я ознайомився саме в Україні. Спочатку брав індивідуальні уроки, а згодом почав учити сам. Дуже допомагають пасажири, що більше практики, то краще я говорю».
«Коли я приїхав, то нікого не знав. Не розумів ваших правил та законів, але українці — дуже відкриті й щирі люди. І я захоплююся вашими сильними жінками. Мені багато допомагали напочатку, тож тепер моя черга», – наголосив чоловік.
У Туреччині в Деміра велика сім’я і свій ресторан, але він вирішив, що буде жити в Україні: «Нас у сім’ї восьмеро дітей, маємо свій бізнес, але я хочу жити тут. Дуже люблю Україну, подорожував містами, тож вирішив віддячити, коли в Україні почалася війна. Залишаюся тут і коли все добре й мирно, і коли небезпечно й триває війна».
Переглянути цей допис в Instagram
У машині Деміра кілька українських стягів, шеврони військових, лялька-мотанка та українські пісні. На дверцятах надпис: «Водій не розуміє мови окупанта», замість килимка для ніг — російська футболка «Армія Росії», а замість смітника – прострелена каска з латинською Z. Їх волонтеру подарували військові.
Демір волонтерить від першого дня вторгнення. Возить їжу, спорядження, ліки, речі і для військових, і для цивільних, і для тварин, які постраждали від війни.
«Я не боявся й не мав навіть думки виїхати додому, у Туреччину. Першого ж дня пішов здати кров для військових і в банк, щоб кинути гроші на потреби армії», – розповідав Демір.
Переглянути цей допис в Instagram
Потім чоловік купив військовим бус, а тепер частину свого заробітку віддає на армію. У його машині є скарбничка, і він закликає своїх пасажирів донатити.
«Спочатку я й сам хотів йти воювати, але тоді ще не було закону, який би дозволяв іноземцям іти на війну. Я записався та чекав дзвінка. Мене так і не покликали, тож я почав волонтерити. Згодом військові сказали, що я тут потрібніший, тож тепер кожен день допомагаю українцям», – поділився Демір.
Сім’я переживає за нього і також долучається до допомоги Україні. 80-річна Муаззез Мерт – мати Деміра. Проживає у Стамбулі. З пенсії жінка пересилає кошти на допомогу українській армії.
«Я стільки допомагаю, просто працюючи в таксі… А якщо всі так будуть робити, то війна закінчиться швидко», – наголосив Демір.
Чоловік зберігає всі подяки, фотографії та чеки, роздруковує статті про себе, носить подаровані вишиванки, заплітає бороду синьо-жовтими стрічками, спілкується українською і слухає нашу музику. У його планах – залишатися в Україні, після війни відкрити свій ресторан та відбудовувати країну.
«Я дуже хочу побувати в українському Криму. І знаю, що ця моя мрія здійсниться», – зауважив таксист.
Нагадаємо, мер норвезького міста приїхав на велосипеді до Тернопільщини задля ЗСУ (фото, відео). Іноземець подорожує в Україну вже вчетверте – цього разу зібрав понад 540 тис. грн для військових. За ці кошти вдалося передати на фронт два дрони, ноутбуки, планшети, тепловізор.
До слова, пенсіонерка з Тернопільщини, син якої на фронті, спекла тисячу хлібин для військових (відео). Саме за випіканням хліба майже весь свій час проводить мати воїна із Золотого Потоку на Бучаччині Галина Вандяк. Жінка почала пекти хліб для наших захисників ще на початку повномасштабного вторгнення, коли її син Андрій вступив до лав ЗСУ. Вона випікала ароматні хлібини, а її невістка Надя займалася збором і відправленням передач на передову.
Зазначимо, довгожителька із Житомирщини разом із дітьми та сусідами плете маскувальні сітки. Любов Ярош із села Ходорків Житомирської області, якій нещодавно виповнилося 103 роки, плете кікімори на фронт. У жінки – троє дітей, правнучки та маленький правнук, а четверо онуків добровільно захищають Батьківщину – пережила Голодомор та Другу світову: як 103-річна волонтерка допомагає ЗСУ (фото, відео).
Раніше повідомлялося, що юна волонтерка встановила рекорд України, збираючи кошти для армії. Дівчинка з братом виконувала пісні у центрі Львова протягом 10 год.
Крім того, 8-річна дівчинка із Закарпаття встановила всеукраїнський рекорд заради ЗСУ (відео). Маленька Кіра намагається привернути увагу громадськості й закликати людей не втомлюватись допомагати збройним силам й усім, хто постраждав від воєнної агресії російських окупантів та потребує підтримки.
Зауважимо, допомога захисникам є найбільш популярним форматом волонтерства серед людей – яку суму українці віддають на ЗСУ: результати опитування.
Коментарі — 0