Хвилина мовчання: згадаймо лучника та відеографа Андрія Бурчака

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Бурчака.

Чернівчанин Андрій Бурчак до повномасштабного вторгнення професійно займався спортом — був майстром спорту зі стрільби з лука. Також фотографував та займався відеозйомкою. У лютому 2022 року став добровольцем — служив на Сумщині, Харківщині та Донеччині. Загинув у грудні минулого року в Бахмуті. Там під час останнього бою допомагав пораненим побратимам – врятував чотирьох з них, а сам загинув.

Андрію Бурчаку було 35 років, разом зі старшим братом Денисом 26 лютого 2022 року вирішили йти на війну. Денис до повномасштабного вторгнення був у АТО й доєднався до військової частини, у якій був раніше. Андрій військового досвіду не мав, тому пішов записуватись добровольцем у військкомат.

«У нього був позивний «Лютий», бо це якраз була зима, лютий, початок березня. Тоді збирали все спорядження йому. І добре пам'ятаю, як він зробив фото і виклав у фейсбук, де всюди сніг, він у військовій екіпіровці й в капелюсі, бо шапки ще не мав. Тоді старший брат йому написав: «Де твоя шапка?» – розповів батько військового Володимир Бурчак.

Під час звільнення Сумської, Харківської областей Андрій служив там. Потім його перевели у Полтавську область. На Донеччину хлопця відправили, коли на Бахмутському напрямку почались активні бойові дії.

«Тоді почались перебої зі зв'язком. Ні я не міг до нього додзвонитись, ні він до мене. Ми були дуже засмучені через це. За три дні до його смерті вдалось зідзвонитись і потім знову зник зв'язок. А потім Андрія не стало», – сказав тато.

Про смерть Андрія батько дізнався від старшого сина. Той не хотів, аби тато почув це від працівників військкомату, тому приїхав з передової додому. Тоді ж тіло Андрія привезли в Чернівці. Про те, як саме загинув син, розповіли його побратими. 24 грудня 2022 року під час одного з артобстрілів він почав рятувати хлопців, з якими служив. Вдалось витягнути чотирьох, а коли повернувся за ще одним – їх накрило градами й там він і загинув.

З того часу, як тіло Андрія привезли додому, батько не прав його форму та спорядження. На ліжку, де стоять ці речі, все ще лежить суха земля з Бахмутського поля, де загинув Андрій.

«Я не знаю, чи це правильно, але я не прав ще його одяг. От як його зняли з нього, так я і все залишив. Може зроблю це пізніше, поки що нехай воно стоїть. У мене руки не підіймаються це зробити, важко психологічно», – поділився батько військового.

Зі слів батька, побратими Андрія називали його «тато». Розповідає, що з ним служили й набагато старші чоловіки, але чомусь саме він був для них, як тато.

«Того року Андрій планував «навести порядок у житті», це таке він собі на стіні написав. Казав, що планує одружуватись, бо усі його друзі уже мали свої сім'ї», – розповів батько.

До повномасштабної війни Андрій займався відеозйомкою, подорожував та був спортсменом. Чоловік був майстром спорту зі стрільби з лука. Отримав звання ще у дев'ятому класі, коли виконав потрібний норматив.

«У нього була велика мотивація. І на війні, і в спорті так само. У будь-яких своїх бажаннях він завжди йшов вперед і нехай це був дуже важкий шлях, досягав того, щоб бути успішним», – зауважив батько.

Андрія поховали 28 грудня 2022 року на алеї слави Центрального кладовища у Чернівцях. Під час служби він записував відео про життя військових та викладав їх в соціальні мережі. У одному з відео попросив – якщо загине, щоб присутні на його похоронах відтискались від землі.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.