Хвилина мовчання: згадаймо моряка Валерія Кидика

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Валерія Кидика.

На фронті загинув перший помічник механіка з електрообладнання теплохода «Загорск» («Чугуєв») Валерій Кидик.

З початком війни чоловік дуже вболівав за долю країни. Колеги пригадують, як вранці він приходив на сніданок і вітався «Слава Україні!»

У листопаді Валерій мав іти в рейс, але отримав повістку і пішов служити. Три місяці проходив підготовку. Члени екіпажу підтримували зв’язок з колегою, переживали за нього. Тиждень тому від нього одержали повідомлення, що його відправляють на фронт. А в останній день зими надійшла страшна звістка про загибель захисника.

В Українському Дунайському пароплавстві Валерій працював із 2009 року. Починав слюсарем-судноремонтником бази технічного обслуговування флоту. Набирався практичного досвіду, а паралельно закінчив Білгород-Дністровський морський рибопромисловий технікум за спеціальністю механіка. 

Із 2012 року перейшов до транспортного флоту електромеханіком, і на всі ці роки його другою домівкою став теплохід «Загорск». 2021-го отримав диплом судномеханіка в Дунайському інституті НУ «ОМА».

Як розповідають колеги, Валерій Кидик чудово вписався в екіпаж судна, був дуже доброю, чуйною людиною з великим серцем. Він знаходив спільну мову з усіма. Навіть якщо у когось виникав конфлікт, Валерій намагався знайти точку дотику, щоб помирити людей. Завжди приходив на допомогу.

«Його загибель – непоправна втрата для всіх його колег і друзів. Валерію було лише сорок – самий розквіт життєвих та професійних сил. У нього були великі плани на життя, були мрії та побажання. Війна їх перекреслила», – написав керівник судноплавної компанії Дмитро Москаленко.

Також він розповів про наміри назвати теплохід, на якому працював Валерій, на його честь. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять всіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.