Купання в ополонці не змиває гріхів: ПЦУ спростовує міфи про Водохреща

Обмивання в ополонці на Водохреща ніяким чином не призводить до духовного очищення і не «звільняє» від гріхів.

Про це повідомляє Православна церква України в Facebook.

«Протягом останніх років 19 січня під час або після Великого водосвяття все частіше спостерігаємо таку картину: у водоймах влаштовуються масові пірнання й купання з метою «змити гріхи« в освяченій воді. Улюблені брати і сестри, обмивання в ополонці на Водохреща ніяким чином не призводить до духовного очищення і не «звільняє« від гріхів! Жодного церковного припису для звершення такого дійства немає і, як твердять дослідники, в українського народу воно не мало поширення», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що дуже важливо розуміти суть християнського свята і не плутати його з модою, традиціями, народними віруваннями, тим більше – із забобонами чи марновірством.

«У велике свято Богоявлення ми дякуємо Богу, славимо Його, розуміючи, що найбільша для нас святиня – це Господь, Який спонукає кожну людину до внутрішніх змін в бік добра. Освячена вода – не чарівна, але має благодатні (насамперед, для духа людини) властивості для тих, хто її з вірою приймає. Занурення в ополонку ніколи не замінить Таїнства Сповіді та Причастя. Вода не змиває гріхи, бо гріх – це не зовнішня проблема, а внутрішня хвороба душі. І щоб зцілитися від неї, потрібно її спочатку виявити, від щирого серця покаятися та змінитися за допомогою Божою», – наголосили в ПЦУ.

Крім того, на Водохреща немає потреби просити священника «побризкати більше», адже немає поняття «розбавленої святості».

Немає також потреби запасатися водою у найбільших бідонах чи каністрах. Адже той, хто принесе на водосвяття навіть найбільшу банку але разом із темними помислами і порожнім серцем, не отримає «більшої святості«.

«Не від кількості води залежить святість і міра отриманих дарів Божественної благодаті, а від того, як ви наближаєтеся до Господа, від вашого способу життя, ваших змін в душі, віри, ваших діл», – додали в церкві.

У ПЦУ наголосили, що церква не забороняє пірнати у зимову воду - це право і вибір для кожного. Але головне - не перетворювати таке купання на якийсь магічний ритуал, привід до пияцтва, гордості чи осудження ближнього – наприклад, того, хто таки вирішив зануритись в ополонку, аби випробувати своє тіло.