«Людина повертається героєм, а через рік стає «проблемою». Відомий волонтер закликав міняти ветеранську політику
Голова Консультативної експертної ради при ДКВС України назвав сім принципів, які мають змінити ставлення держави до засуджених учасників бойових дій
Торік на обліку органів пробації перебували близько 70 тис. засуджених до покарань без позбавлення волі. З них – понад 1 200 учасників бойових дій. Ця цифра зростає. Як повідомив голова Консультативної експертної ради при Державній кримінально-виконавчій службі (ДКВС) України, волонтер та воєнний журналіст Роман Бочкала, це лише ті, чий злочин уже задокументований і доведений.
Під час міжнародної науково-практичної конференції «Особливості кримінальної юстиції за участю ветеранів», що відбулася 19 березня у Києві на базі Національної академії внутрішніх справ, Бочкала зазначив: система кримінальної юстиції, яка сьогодні зустрічає ветеранів, була побудована для мирного часу: з інструментами мирного часу та за логікою мирного часу. Проте люди, яких вона зустрічає тепер, пройшли війну, тому ця система виявилась до них неготовою.
Цифри, які не можна ігнорувати
За даними дослідження «Портрет ветерана 2025», 96% українців довіряють військовим, які зараз воюють. 92% – ветеранам нинішньої війни. Але понад 30% ветеранів, які вже не несуть службу, залишаються безробітними. Понад чверть потребують психологічної підтримки. Значна частина стикається зі стигматизацією. «А потім ця сама людина виходить зі служби – і стає безробітною, без психологічної підтримки, без розуміння свого місця. І ми дивуємося, що вона зривається», – зазначив Бокчала.
«Людина повертається героєм – а через рік стає «проблемою». Десь посередині щось пішло не так. Де саме? Скажу прямо: ветеранська політика в Україні побудована навколо виплат і пільг. А має бути побудована навколо інтеграції людини у суспільство. Ветерану дають одноразову допомогу, медалі, соціальний статус. Але не дають відповіді на головне питання: хто ти тепер у цьому суспільстві? Яке твоє місце? Де твоя точка опори?», – зазначив Бочкала.
Нідерланди як приклад
Минулого року Роман Бочкала побував у Нідерландах у складі делегації Міністерства юстиції та ДКВС України. Нідерландська система пробації існує понад 200 років. Українська – десять. Різниця, за його словами, відчувається. «Там є простий принцип: помістити людину у в'язницю – це остання справа. Не перша. Перша – зрозуміти, чому ця людина скоїла злочин. Пробація – це не покарання в іншій формі. Це інструмент повернення людини до нормального суспільного життя. Зробити так, щоб вона не повторила злочин. Не тому, що боїться, а тому, що більше не потребує цього шляху», – розповів він.
Для ветеранів, наголосив Бочкала, це має особливе значення: людина, яка роками ризикувала життям за країну, заслуговує на повагу навіть тоді, коли переступила закон. Особливо якщо це переступання пов'язане з ПТСР, порушеннями адаптації або залежністю – тобто з прямими наслідками війни. «Держава помічає ветерана двічі: коли він іде на фронт – і коли він порушує закон. Все, що між цими двома моментами, – це біла пляма», – говорить голова Консультативної експертної ради при ДКВС України.
Сім принципів нової політики
Консультативна експертна рада при ДКВС сформулювала сім принципів, на яких має будуватися нова ветеранська політика у сфері юстиції.
- Системна реформація, а не точкова допомога. Пробація, поліція, прокуратура і суди мають працювати в єдиній логіці реінтеграції, а не лише правового контролю. Окремі програми підтримки проблему не вирішують.
- Людиноцентричність. Ветеран у системі правосуддя – не носій кримінального ризику. Це людина з комплексом психосоціальних наслідків війни. Контроль без підтримки не зменшує ризики – він їх підвищує.
- Інтеграція соціальної та кримінальної політики. Правосуддя окремо, охорона здоров'я окремо, соціальний захист окремо – так не працює. Потрібна єдина системна логіка, де всі інституції знають одна про одну і взаємодіють.
- Рання реінтеграція і профілактика. Держава не має чекати, поки ветеран порушить закон. Ризики треба виявляти і долати до кризи, а не після.
- Здоров'я як ключовий фактор реінтеграції. Проблеми накопичуються поступово. Людина намагається вписатись у мирне життя – не виходить. Знову намагається – знову не виходить. А потім зрив. І тільки тоді держава «помічає» ветерана. Коли вже пізно.
«Поганий сон, тривожність, когнітивні розлади – це те, що штовхає людину до конфліктів або алкоголю, а далі до злочину. Психосоціальна реабілітація має стати частиною нашої роботи в системі юстиції. Ми маємо працювати не лише з поведінкою, а й з причиною цієї поведінки», – пояснює Бочкала.
- Родина і спільнота як партнери. Основна підтримка ветерана – не держава. Це родина та побратими. Система реінтеграції має включати їх як активних учасників, а не ігнорувати їхній потенціал.
- Зміна наративу. Ветеран – не загроза. Ветеран – людина з унікальним досвідом, дисципліною, мотивацією. Це цінний ресурс. Завдання держави – допомогти цьому ресурсу знайти мирне застосування, а не дати йому перетворитися на руйнівну силу.
«Хтось може спитати: а чи не є це надто м'яким підходом? Чи не потурає це злочинності? Ні. Це раціональний підхід. Ефективний. Той, що знижує рецидивізм, повертає людей до суспільно корисної діяльності і зменшує соціальну напругу. Реінтеграція ветеранів – це питання не лише соціальної політики. Це питання національної безпеки, обороноздатності, суспільної довіри до інституцій», – підкреслив Бочкала.
Міжнародна конференція «Особливості кримінальної юстиції за участю ветеранів: механізми ресоціалізації та реінтеграції» відбулася 19 березня 2025 року у Києві на базі Національної академії внутрішніх справ. Співорганізаторами виступили МВС, Мін'юст, Міністерство у справах ветеранів, Національна поліція, ДКВС та Центр міжнародного правового співробітництва CILC (Нідерланди).
Коментарі — 0