У 18 років долучився до «Азову» та став на захист України. Згадаймо Назара Янкевича
Назар Янкевич служив у Третій штурмовій бригаді, загинув у боях за Авдіївку
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Назара Янкевича.
У бою за свободу й незалежність України 12 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в Авдіївці загинув 19-річний Назар Янкевич. Хлопець служив у Третій штурмовій бригаді. Про сумну звістку повідомила Ходорівська міська територіальна громада Львівської області.
Ще бувши 17-річним юнаком 25 лютого 2022 року Янкевич вирушив до Києва і по досягненню повноліття долучився до «Азову», де опанував навички артилерійського розвідника. Згодом хлопець став військовослужбовцем Третьої штурмової бригади.
На початку повномасштабної війни Янкевич був артрозвідником та оператором БпЛА, воював на Бахмутському напрямку. З часом військовий перевівся у другий штурмовий батальйон військової частини А4638.
Назар Янкевич мав псевдо «Ян». Побратим Руслан Плетінка так згадує про Героя: «Друг Ян 12.02.2024 під час оборони українського міста Авдіївка віддав найважливіше – своє життя за кожного з нас, за нашу Перемогу, за нашу Україну!».
Сестра загиблого Марія Янкевич розповіла, що хлопець із такими словами пішов на війну: «Якщо зараз їх не стримати, вони будуть тут, вони вбиватимуть дітей, вони вирізатимуть усіх».
За період повномасштабної війни хлопець двічі поранений, але кожного разу повертався у стрій. Також Янкевич був нагороджений двома нагородами «Хрестом хоробрих» і «Золотим хрестом».
«Був поранений у травні і на початку серпня 2023 року, але розповів, коли вже у кінці вересня 2023 року приїхав додому. Я бачила рану і розуміла, що поранення було важким. Він втратив багато крові і дивом вижив. Я не бачила сина два роки, і хоч він для мене завжди буде маленький Назарчик, але біля мене вже стояв дорослий чоловік, сильний, мужній. Переконати його залишитись було неможливо, стільки втрат пережив побратимів. Він переживав за ними, як вони за ним», – розповіла мати хлопця Орися Янкевич.
Щоразу, коли гинув хтось із побратимів, Янкевич робив татуювання на руці. Востаннє хлопець приїхав додому восени 2023 року.
8 лютого 2024 року Назар Янкевич виїхав на останнє своє бойове завдання в Авдіївку Донецької області.
«8 числа я ще отримала повідомлення, що все добре. Потім чотири дні тиші. Телефоную на п’ятий день і у цей момент прийшли з військкомату… У нього було дуже загострене почуття справедливості. Він ще маленький не міг ніяк розуміти ту несправедливість, і в школі, і в суспільстві. Я старалась його переконати не їхати. Але якщо він чоловік, то має сам вирішувати. Це був його вибір. Він мене заспокоював, щоб не переживала, що це його вибір і він народжений для боротьби, що знайшов своє місце», – зазначила Орися Янкевич.
Побратими Янкевича змогли винести його тіло з-під ворожих обстрілів. Героя поховали у рідному Ходорові.
«Назар хотів цього ідеального світу, доброго світу і будь-яка несправедливість у нього викликала агресію. Він любив війну, він жив нею, відстоював свою землю, людей. У 17 років розумів те, що багато не розуміють у 30, 45. Він завжди казав, що такі, як він, народжуються раз у 100 років», – розповіла сестра Марія Янкевич.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0