Він – предок, він – підліток, а вона – …? Чи є феменітиви до таких слів: пояснення мовознавиці
Ольга Васильєва радить керуватися логікою утворення фемінітива «свідка», яке є навіть у Грінченка, Ніковського
Вживання незвичних фемінітивів в українській мові варто регулювати логікою утворення, а також звертатися до класичних словників. Про утворення фемінітивів до слів «предок» та «підліток» розповіла мовознавця Ольга Васильєва у рубриці «Мовне питання» «Главкома».
Експертка розповіла про доречність вживання незвичних фемінітивів, як-от «підлітка» до слова «підліток». Васильєва підтвердила, що хоча ці слова не завжди зафіксовані у класичних словниках, вони вже активно вживаються та утворюються за сталою логікою української мови.
Ольга Васильєва зазначила, що фемінітив «підлітка» (до «підліток») та «пре́дка» (до «предок») є в активному вжитку і зафіксовані у «Вебсловнику жіночих назв української мови» Олени Синчак (2022 р.).
Мовознавиця радить керуватися логікою утворення фемінітива «свідка», який є історично підтвердженим:
«Ці слова утворено за аналогією до слова «свідка», яке є навіть у словниках Грінченка, Ніковського і в одинадцятитомному радянському», — пояснила Васильєва.
Крім того, у Грінченка зафіксовано паралельну форму «свідчиця».
Ольга Васильєва також навела приклад слова «нащадок», від якого в українській мові фіксується дві форми фемінітивів:
- «нащадка» (зафіксована у словнику Синчак).
- «нащадниця» (зафіксована у словнику Кримського).
Таким чином, утворення таких слів, як «підлітка», «предка» та «нащадка», є логічним продовженням словотвірних процесів, що вже існують в українській мові.
Нагадаємо, у ювілейному, 30-му, випуску «Мовного питання» «Главком» розбирав мовностилістичний міф про те, що «не можна бути правим чи неправим, можна тільки мати рацію або слушність».
Основне, на що має спиратися розсудливий мовець у слововжитку, – це словники і твори класиків (якщо не йдеться про розмовний стиль, у якому можна все).
Коментарі — 0