На Донеччині поліг 24-річний офіцер ЗСУ. Згадаймо Олександра Вавріна
Олександр Ваврін став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів 23 березня 2023 року
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Вавріна.
Мешканець села Заводське, лейтенант Ваврін Олександр Зеновійович, який загинув 24 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту України поблизу міста Селидове Покровського району Донецької області, вважався зниклим безвісти. У результаті репатріації тіл (останків) комбатантів, полеглих внаслідок збройної агресії Росії проти України, та проведених експертами ДНК-досліджень, захисника було ідентифіковано. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Буську міську територіальну громаду Львівської області.
Олександр Ваврін народився 16 серпня 2000 року у селі Заводське Львівської області. Навчався у Заводському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буської міської ради та у Буському закладі загальної середньої освіти – Гімназія імені Євгена Петрушевича при Львівському національному університеті імені Івана Франка Буської міської ради, де за успіхи в навчанні був неодноразово відзначений похвальними листами. Згодом навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Прикладна фізика та наноматеріали», закінчив військову кафедру.
Працював експедитором у товаристві з обмеженою відповідальністю «Алко-Трейдінг».
Зі слів рідних, Олександр захоплювався спортом, зокрема професійними єдиноборствами, тайським боксом і футболом. Неодноразово брав участь у спортивних змаганнях та був відзначений нагородами. Вирізнявся доброзичливістю, надзвичайним почуттям справедливості, життєрадісністю, силою волі та внутрішньою міцністю. Любив подорожувати й відпочивати на природі.
Олександр Ваврін був призваний на військову службу Золочівським РТЦК та СП 23 березня 2023 року і став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на курському та донецькому напрямках у складі 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри Сухопутних військ Збройних сил України.
У Олександра Вавріна залишилися батьки, брат, бабуся, дідусь, кохана дівчина, похресниця, племінник та родина.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0