CBAM і нові квоти ЄС загрожують українській металургії втратою понад $1 млрд експорту на рік – «АрселорМіттал»

Повноцінний запуск механізму CBAM та запровадження нової системи захисних квот ЄС можуть суттєво послабити позиції української металургії на європейському ринку. У «АрселорМіттал Кривий Ріг» заявляють, що вже втратили 300 тис. тонн експортних замовлень до ЄС у першому кварталі 2026 року, а за несприятливого сценарію сукупні втрати українських металургів можуть перевищити $1 млрд на рік.

За словами менеджерки з регуляторних питань «АрселорМіттал Кривий Ріг» Юлії Проскурової, після запуску CBAM європейські покупці, які змушені сплачувати додаткові вуглецеві платежі у розмірі €50–75 за тонну продукції, почали скасовувати замовлення на український метал та чавун. У результаті підприємство втратило близько чверті від запланованих поставок до ЄС на 2026 рік.

«Втрата 300 тисяч тонн замовлень уже призвела до зупинки цеху блюмінгу, який працював із 1958 року», – зазначила Проскурова.

У компанії наголошують, що повноцінно компенсувати втрату європейського ринку не вдалося. Попри спроби наростити продажі в Україні, на Близькому Сході та в Північній Африці, внутрішній ринок не здатний поглинути такі обсяги продукції. Додатковим викликом залишається конкуренція з дешевим імпортом із Китаю та Туреччини.

Ситуацію може ускладнити нова система захисних заходів ЄС щодо імпорту сталі, яка має запрацювати з 1 липня. За оцінками компанії, у разі застосування загальних тарифних квот експорт арматури з України може скоротитися на 40–100%, а поставки катанки -60%. Загальні втрати українського металургійного експорту можуть перевищити $1 млрд, що становить близько 63% нинішніх поставок відповідної продукції.

У компанії наголошують: одночасна дія CBAM та нових квот створює подвійний негативний ефект. Якщо CBAM підвищує вартість української продукції для європейських покупців, то нові квоти безпосередньо обмежують фізичні обсяги експорту, а поставки понад встановлені ліміти обкладатимуться митом у розмірі 50%.

За оцінками підприємства, у короткостроковій перспективі це може призвести до зниження українського експорту та скорочення ВВП на 0,6–1%, а до 2030 року сукупний негативний ефект може зрости до 2,-3% ВВП. Для виробників довгого прокату існує ризик практично повної втрати європейського ринку в середньостроковій перспективі.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» підкреслюють, що українська металургія не є джерелом надлишкової сталі на ринку ЄС. За оцінками ОЕСР, виробничі потужності сталеливарної галузі України після початку повномасштабної війни скоротилися на 80%. Водночас підприємства продовжують працювати в умовах постійних ракетних та дронових атак, підтримуючи експорт, зайнятість та валютні надходження для держави.

Нагадаємо, за прогнозами GMK Center, до 2030 року фінансове навантаження на металургійну галузь через CBAM зросте з 12% до 26%. При цьому експорт довгого прокату та квадратної заготовки може повністю припинитися, експорт чавуну скоротиться на 75%, а плоского прокату – на 30%. Загальні втрати металургійного експорту складуть $1,75 млрд, а сукупні платежі за CBAM у 2026–2030 роках – €1,2 млрд.