Терехов запропонував систему відновлення підприємств після обстрілів
«Зупинка підприємств – це не лише збитки для власника, а й ризик дефіциту продуктів, ліків, пального, необхідних товарів, втрата робочих місць, податки та логістика»
Під час наради за участі представників влади та бізнесу очільник Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов закликав створити комплексну державну систему підтримки підприємств, що постраждали від російських атак.
У нараді взяли участь представники державних органів, зокрема, профільних міністерств, Офісу Президента, Державної митної служби, ДПС, НБУ, народні депутати, а також представники бізнес-асоціацій та компаній – Американської торговельної палати, Європейської Бізнес Асоціації, Нафтогазової асоціації, Асоціації ритейлерів, «Нової пошти», «Епіцентру» та інших.
Ігор Терехов наголосив, що зупинка підприємств через обстріли – це не лише збитки для власників, а й загроза для всієї країни.
«Зупинка підприємств – це не лише збитки для власника, а й ризик дефіциту продуктів, ліків, пального, необхідних товарів, втрата робочих місць, податки та логістика. Наше спільне завдання – створити систему, яка після обстрілу не залишає підприємство сам на сам зі своїми проблемами, а дає можливість максимально швидко повернутися до роботи», – зазначив мер Харкова.
Для цього він запропонував комплекс із рішень.
Перше – особливий фінансово-податковий режим відновлення. Якщо обладнання знищене, підприємство має отримати можливість ввезти нове без сплати мита та з автоматичною відстрочкою імпортного ПДВ на 12 місяців під заставу самого обладнання. Критерієм має бути призначення та потужність нового обладнання, а не його ціна. Також Терехов пропонує зараховувати у майбутніх платежах акцизи, вже сплачені за товар, знищений внаслідок обстрілу до реалізації.
Друге – спеціальний регуляторний режим. Запровадження принципу «один раз підтверджений факт пошкодження визнається всією державною системою». Діючі дозволи автоматично продовжуються на 6 місяців, планові податкові перевірки переносяться на 3 місяці, адміністративні строки продовжуються без повторних заяв для кожного органу. Виняток – питання безпеки людей, довкілля та можливі зловживання.
Третя пропозиція – єдина система взаємодії держави та бізнесу після атаки. Підприємство один раз повідомляє про пошкодження та свої потреби, держава самостійно координує роботу відповідних служб. Частиною системи має стати цифровий паспорт підприємства та єдине електронне досьє надзвичайної події для швидкого формування документів для оцінки збитків страховою, податковою та підтвердження форс-мажору.
Четверте – децентралізація складських приміщень та логістики. Ігор Терехов пропонує передавати вільні державні та комунальні складські приміщення логістичним компаніям за символічну орендну плату, компенсувати частину витрат на децентралізацію складських потужностей та передбачити кредитування таких проєктів за програмою «5-7-9» під ставку 3%. Окремо держава має компенсувати частину страхування логістичних активів від воєнних ризиків.
За підсумками наради всі озвучені учасниками пропозиції домовилися оперативно узагальнити та вже найближчим часом передати до профільних міністерств і центральних органів державної влади для подальшого опрацювання.
«Дуже важливо, щоб це була система, яка буде прийнята на державному рівні. Ця система повинна бачити людей і робити так, щоб наші підприємства не зачинялися, а навпаки – працювали в таких жорстких умовах. Це буде суттєва підтримка», – резюмував Ігор Терехов.
Коментарі — 0