Перерозподіл прибутків від аптек до виробників медикаментів не допоможе знизити ціни на ліки – експерти

Спроба держави регулювати ціни ліків і добитись зниження зазнала краху. Про це заявили опитані журналістами експерти.

Основна причина, за їхніми словами, – фрагментарний підхід: держава під тиском лобістів від фармвиробників обмежила націнки аптек і заборонила багаторічну практику – маркетингові платежі.

«Після впровадження обмежень середня рентабельність аптечного бізнесу провалилась до значень збитковості – «мінус» 4,9%. Без зміни державної регуляції  – це потужний стартер масового банкрутства або закриття аптечних точок. Особливо катастрофічні наслідки очікуються у малих містах і селах», – пишуть журналісти.

«У таких локаціях аптечний ритейл тримається на ентузіазмі та запасах, ставши, по суті, соціальним волонтерством. Це модель виснаження одних на догоду іншим. У локальному фармритейлі станеться колапс зі страшними соціальними наслідками», – заявив Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру.

Як пишуть журналісти, «нова модель регулювання нав’язується всьому ринку в інтересах одного виробника, ігноруючи інтереси решти суб’єктів ринку загалом. А CEO мережі «Подорожник» Тарас Коляда прямо заявив, що «Дарниця» використовує PR і лобізм, протиставляючи свої інтереси іншим гравцям ринку».

«Так, ціни зростають», – визнав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та запропонував новий вихід – референтне ціноутворення, яке орієнтується на вартість ліків за кордоном. Експерти кажуть, що це не допоможе. Юрій Чертков, засновник Liki.ua, констатує, що це не вплине на роздрібні ціни в аптеках, а стане інструментом стримування цін лише у сегменті закупівель за державний кошт.

«На західні ліки ціни не були знижені, а в деяких випадках навіть підвищені», – визнає представник Обʼєднання роботодавців медичної промисловості Олександр Чумак. Він каже про необхідність перегляду механізму, який мав знизити ціни на медикаменти.

Якщо ситуація не зміниться, з мапи України зникне до 25% аптек – насамперед у прифронтових і сільських регіонах, що зменшить доступ фармвиробників до свого споживача.

«Ліки в селах стануть такою ж рідкістю, як банкомат чи пошта», – попереджує Кушнірук. Чертков закликає до розумного державного регулювання цін – не тільки через обмеження, але й через ринкові механізми.

Україна потребує не гучних декларацій, а тонко налаштованої моделі фармрегулювання – з диференціацією підходів, врахуванням специфіки препаратів, підтримкою аптек у критичних регіонах, поверненням легальних стимулюючих механізмів і прогнозованою державною політикою.

Без серйозних змін зростання цін не зупинити. Також неминуче з’являться стимули до тінізації. Експерти попереджають: коли держава заганяє легальний ринок у збитки, починають з’являтися схеми – від заниження облікових цін до неофіційного збуту, що зруйнує довіру та дискредитує ідею прозорої медицини. А найстрашніший наслідок – на чорному ринку можуть з’явитися товари сумнівної якості, що нестимуть пряму загрозу життю та здоров’ю людей.