Через тарифи державних монополістів українська промисловість стрімко втрачає позиції на світових ринках – ЗМІ

Українські промислові підприємства у 2025 році працюватимуть в умовах зростання тарифів на електроенергію та природний газ. Рішення НКРЕКП щодо підвищення уже ухвалені, а найбільше навантаження відчують енергоємні галузі, зокрема металургія та гірничодобувний сектор. Через це очікується подальше падіння обсягів виробництва, а відтак – зниження надходжень до бюджетів усіх рівнів. 

На початку грудня НКРЕКП ухвалила рішення про підвищення тарифів на передачу електроенергії та диспетчеризацію на 2025 рік. Згодом регулятор затвердив і підвищення тарифів на розподіл природного газу для операторів газорозподільних мереж. Додатковим фактором ризику для галузі є також ініціатива Укрзалізниці щодо підвищення вантажних тарифів на 37%.

Наслідки цих рішень насамперед позначаться на промислових споживачах: як заявив генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, регуляторне середовище не сприяє розвитку галузі.

За його словами, природні монополії перекладають свої збитки на бізнес через підвищення тарифів, тоді як металургійні компанії не можуть компенсувати ці витрати через світове ціноутворення на сталь. Він також повідомив, що сукупні чисті збитки підприємства у 2022–2024 роках сягнули майже $2,1 млрд – значною мірою через зростання тарифів на електроенергію.

Директор GMK Center Станіслав Зінченко у свою чергу наголосив: питання енергопостачання є критичним для гірничо-добувної галузі, де витрати на електроенергію можуть становити до 60% собівартості залізорудного концентрату.

Так, у 2025 році Криворізький залізорудний комбінат працював з навантаженням 10–20% від довоєнних обсягів. А у 2024 році був зупинений Інгулецький ГЗК – підприємство не могло забезпечити конкурентну собівартість продукції через високу вартість електроенергії, її доставки, а також залізничних і портових тарифів.

За прогнозами Зінченка, у 2025 році експорт залізної руди може скоротитися на 8–10%, а у 2026-му – ще на 5%. Виробництво сталі у 2025 році може знизитися на 4–5%, тоді як у 2026 році очікується, у кращому разі, збереження поточних обсягів.

Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Але у разі зростання тарифів державних монополій та вантажного тарифу «Укрзалізниці», бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники почнуть закривати підприємства.