Українська армія може відчути нестачу форми через проблеми у постачальників
На фоні посилення темпів мобілізації, кількість потрібної форми для ЗСУ зростає: хто страхуватиме?
Деякі з постачальників військової форми на замовлення Міноборони мають проблеми, і не виключений варіант переоголошення тендерів. Про це стало відомо під час наради в Міноборони, про що у своєму Фейсбуці розповіла членкиня Громадської антикорупційної ради при міністерстві Тетяна Ніколаєнко.
За словами Ніколаєнко, один з постачальників адресував міністру оборони Рустему Умєрову запитання про те, що на торги Державного оператора тилу (ДОТ) виходять виробники одягу, котрі не мають власних потужностей і везуть товар з-за кордону. А потім виявляється, що цей товар не відповідає технічнним умовам, й такі випадки вже є.
Зокрема членкиня Громадської антикорупційної ради процитувала Олександра Соколовського, голову Комітету оборонних закупівель легкої промисловості Федерації роботодавців, голову Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості та засновника компанії «Тесктиль–Контакт». «І якщо ми з цими проблемами стикнемось восени, то до кінця року це вже буде важко виправити. Якщо вони облажаються і не поставлять…», – запитав Соколовський у міністра про ситуацію із зимовими куртками.
Ніколаєнко також пояснила, що за цим питанням стоять чутки про те, що один з постачальників Міноборони має фабрику в одній східній країні, і не так давно там згорів чи то її склад, чи то виробництво.
«Напряму Соколовський цю історію не озвучив. Але пізніше керівник ДОТ Арсен Жумаділов прокоментував завуальовано ці чутки. Інформацію назвав неправдою і подякував, що її не винесли в публічний простір», – написала журналіста та одразу фактично спростувала слова Жумаділова.
«Наскільки мені відомо, один з постачальників дійсно повідомив ДОТ про проблеми з постачанням», – уточнила вона і додала, що «якщо поставки не буде, вже найближчим часом оголосять новий тендер».
Нагадаємо, про проблеми з якістю форми, яку постачають нібито нові і нібито суто українські компанії на замовлення Міноборони Олександр Соколовський публічно вже інформував ще у червні поточного року.
«На початку року «Клєвєр» (яке не має власного виробицтва, – ред.) за рахунок дуже низької ціни виграли тендер на постачання 80 тис. штанів до літнього польового костюму для ЗСУ. Сума – 57 млн грн. Дата постачання – 31 березня 2024 року. На кінець травня вони здали, за інформацією учасників ринку, лише 16 тис. – 20% від плану з затримкою вже на два місяці. Вже почалося літо, але поки що це все. Але головна проблема навіть не зрив строків контракту. А те, що незалежна перевірка виявила, що вже поставлені штани не відповідають технічній специфікації Мінобороги. Бо там біда-біда з тканиною, з якої вони пошиті. Ці штани «не дихають» (повітропроникність удвічі нижча за норму), а усадка перевищена вп’ятеро», – писав він.
Скарги на якість
За даними, що отримала редакція від власних джерел, станом на січень 2024 року, насправді низка постачальників Міноборони, які мають чинні контракти та мали відшити форму для задоволення потреби ЗСУ протягом першого півріччя 2024 року, отримали претензії (рекламаційні акти) стосовно якості їх товару.
- ТОВ «ТД Харків» отримало претензії щодо якості фуфайок для військових з короткими рукавами.
- ТОВ «Шервул» – акт за невідповідну якість сорочок та кальсонів.
- ПРАТ «Трикотажна фабрика «Роза» отримала рекламації одразу щодо чотирьох позицій: фуфайки, сорочки, сорочки-поло, спідня білизна.
- ТОВ «Юністком» поставила неякісні літні панами для військових, а ПП «Тіс Груп» отримало претензію за якість фуфайок з короткими рукавами.
- ТОВ «Текстиль-контакт» – рекламація про недотримання строків поставки.
- ПП «Концепт-текстиль» – рекламація за невідповідність ТУ фуфайок.
- ТОВ «ТТХ» – рекламація за невідповідність стандартам якості бойових сорочок.
- ТОВ «Українська компанія одягу «ЮДЖС» – рекламація на якість сорочок та демісезонних кальсовнів.
- ТОВ «Сі ейч трейд» – скарга на якість курток костюмів утеплювачів.
- ТОВ «Олтекс» – претензії до якості бойових сорочок.
На фоні посилення темпів мобілізації, кількість потрібної сьогодні форми для ЗСУ постійно зростає. Це підтверджує керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов. «До нас довели додаткову потребу навесні. Я не буду називати цифри... Ми змогли більшість цієї потреби закрити за рахунок економії. Тож ця потреба нами була прийнята до виконання як додаткова, і по ній так само були укладені контракти», – сказав він під час пресконференції тиждень тому.
Виконати такі значні обсяги державного замовлення та ще й якісно реальним текстильним українським компаніям надзвичайно складно. І саме тому ще у 2023 році із речовим забезпеченням ЗСУ Україні значно допомагали великі турецькі виробники. Серед них, зокрема, була Dexxon Enerji Sanayi Ve Ticaret, яка поставляє свою форму на замовлення правоохоронців Туреччини та країн ЄС.
Про належну якість цієї форми звітували й самі військові, а власне Командування Сил логістики Збройних Сил ЗСУ.
Але проблема в тому, що постачальниками форми Dexxon Enerji Sanayi Ve Ticaret були компанії Гриневичів, які потрапили в немилість ДБР та зрештою увесь цей широко відомий скандал призвів до розірвання контрактів, а відповідно, й до зупинення турецького виробництва форми для української армії.
Турецький вояж міністра
Нещодавно, міністр оборони Рустем Умєров з офіційним візитом відвідав Туреччину, де зустрівся з низкою високопосадовців країни.
За cловами Умєрова, «на довгій і продуктивній зустрічі» з міністром оборони Туреччини Яшаром Гюллером сторони «обговорили низку питань щодо двосторонньої оборонної співпраці між державами». У підсумку перемовин, «маємо конкретні домовленості та результати», – уточнював Умєров.
Чи може це означати підтримку Міноборони з боку Туреччини і в питаннях речового забезпечення наших бійців, покаже час. Враховуючи відповідний досвід та наявність значних виробничих потужностей, що відповідають стандартам НАТО, турецьким виробникам таке завдання, очевидно, під силу. Питання лише в тому, у який спосіб таке повернення може станеться цього разу та чи не будуть цьому протистояти черговими кримінальними історіями.
Коментарі — 0