Право будувати військове меморіальне кладовище виграла структура, створена наступного дня після оголошення тендеру. Але не це головна проблема…
1 серпня «Главком» першим повідомив про те, що державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» готується укласти договір із консорціумом «Білдінг Юа» на будівництво І черги Національного військового меморіального кладовища. Вартість проєкту склала 1,75 млрд грн. Будівництво заплановано у межах Гатненської територіальної громади на Київщині.
Це повідомлення буквально підняло на вуха соцмережі, ЗМІ та активну громадськість. Усі кинулися шукати пояснення «феномену»: як так сталося, що великий тендер дістався структурі, створеній наступного дня після оголошення закупівлі послуг на будівництво військового кладовища?
… І відповіді відразу ж знайшлися. На аврально зібраний брифінг у п’ятницю, 2 серпня вийшли пояснювати ситуацію керівник державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» Ярослав Пронюткін, його заступник Ярослав Старущенко, головний архітектор ескізного проєкту Сергій Дербін та співвласник консорціуму «Білдінг Юа» Олександр Ісаєв.
«Ми хотіли справжньої змагальності, але…»
Ярослав Старущенко заспокоїв присутніх журналістів: «На тендер подалася одна компанія і, як циркулює у ЗМІ, яка була створена наступного дня після оголошення тендеру. Скажу одразу: «зрада» відміняється. Компанія, про яку всі говорять («Білдінг Юа» – «Главком»), це група компаній, об’єднаних у консорціум з метою використання сукупного досвіду та матеріальних ресурсів».
Ярослав Пронюткін також додав: «Чого так відбулося, що лише консорціум зайшов на тендер? Це дуже прикро. Ми хотіли справжньої змагальності. Напевно, є якісь обставини, які не дозволили цього зробити. Можливо, хтось не хоче працювати на великому державному об’єкті, бо це завжди скандал і хейт…».
Саме ж підписання договору з «Білдінг Юа» очікується не раніше 6 серпня.
Те, що військове кладовище таких масштабів необхідне, не викликає сумнівів. Держава повинна зробити все для того, щоб увічнити пам’ять своїх героїв та героїнь, котрі віддали життя за збереження Незалежності.
Проте є питання до чистоти процесу обрання підрядної організації та до її бенефіціарів. Власне, «Главком» розраховував, що на брифінгу спікери розставлять усі крапки над «і». Проте цього так і не сталося. Далі по порядку.
Консорціум і його зв’язки
Керівництво державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» запевняє: консорціум «Білдінг Юа» є тимчасовим об’єднанням підприємств, створеним для реалізації конкретного проєкту. Його засновниками виступили три підприємства: «Євроелітбуд» (Одеса), «Акам» (Дніпро) і ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» (Київська область). Кінцевими бенефіціарами консорціуму записано одеситів Олександра Ісаєва та Наталю Побережець. Пан Ісаєв, як вже зауважувалося, вийшов до журналістів також.
«Учасники консорціуму мають значний досвід у реалізації будівельних проєктів, створені та працюють з 1996, 2006 та 2014 років. Вони не є компаніями-одноденками…», – сказано у релізі замовника.
На пресбрифінгу представникам замовника та консорціуму довелося стати адвокатами одного з співзасновників консорціуму – ТОВ «Акам». Питання до цієї структури більш ніж серйозні. ЗМІ заявили про зв’язки з «Акамом» підсанційного бізнемена і гррмадянина Кіпру Вадима Єрмолаєва.
У грудні 2023 року президент Володимир Зеленський увів рішення Ради нацбезпеки і оборони про персональні санкції проти Єрмолаєва терміном 10 років. У червні 2024 року глава держави оновив санкції щодо Вадима Єрмолаєва. Персональні економічні санкції застосовано до Єрмолаєва через те, що він був пов’язаний із підприємствами, які діяли в Криму та Бердянську, а отже сплачував податки в російський бюджет.
За даними аналітичної системи Youcontrol, засновниками ТОВ «Акам» є дніпрянин Олексій Міхєєв і акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Технології». Якраз інвестфондом володіє Софія Кононенко, а це – донька саме того підсанкційного Вадима Єрмолаєва.
Ярослав Пронюткін запевняє: перевірялися всі контрагенти, у тому числі й «Акам» – зв’язків із підсанкційними особами не виявлено.
«І рік тому, і наразі Єрмолаєв Вадим Володимирович не має стосунку до компанії «Акам». Ця інформація перевірялася до моменту створення консорціуму», – з свого боку сухо додав Олександр Ісаєв.
У той же час система бізнес-інформації Youcontrol відносить ТОВ «Акам» до групи торгівельно-виробничої корпорації «Алеф», засновником та головою ради директорів якої є все той же Вадим Єрмолаєв.
Корпорація «Алеф» контролює різнопрофільні підприємства, поєднуючи кілька самостійних бізнесів. Основними напрямками діяльності групи є виробництво споживчих товарів та імпорт готової продукції; девелопмент; аграрний бізнес; виробництво медичних виробів, будівельних матеріалів і безшовних труб.
Виправдання замовника, що перевірялися учасники консорціуму, не витримують критики. І це підтверджує ще один промовистий факт.
Держустанова, що проводила тендер, по суті, визнала: не знала, що в донедавна співвласниці ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» Таміли Свірідової було російське громадянство. Тому зажадала пояснення у консорціуму, опублікувавши офіційну заяву одразу після пресбрифінгу: «…у зв’язку з інформацією, що з'явилася у ЗМІ про можливу наявність російського паспорта у одного з співвласників консорціуму, Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» звернулася до консорціуму «Білдінг Юа» з проханням надати відповідні пояснення».
Ця заява, по суті, також стала реакцією на повідомлення «Главкома», в якому ішлося, що до IV кварталу 2023 року співвласницею «Броварського шляхово-будівельного управління №50» (співзасновник консорціуму) разом із киянином Віктором Гавриленком числилися громадянка Росії Таміла Свірідова.
Їй належало 9,8% статутного капіталу фірми. Наразі прізвище Свірідової вже не фігурує серед власників вказаної компанії.
Іще колеги-журналісти звернули увагу: до останнього консорціум доносив папірці на підтвердження того, що дніпровське ТОВ «Ак Про», якого хочуть залучити на субпідрядні роботи, зможе розпилити продукцію з натурального каменю (граніту та/або лабрадориту). При цьому, за дивним збігом обставин, співвласницею ТОВ «Ак Про» також є Софія Кононенко.
Між іншим, замовник досі не визначився, з якого матеріалу виготовлятимуться надмогильні споруди. Наразі тривають дискусії, чи це буде граніт або пісковик. Як зауважив керівник держустанови «Національне військове меморіальне кладовище» Ярослав Пронюткін, у документах матеріал, з якого вироблятимуть пам’ятники, прописаний таким чином: «з натурального каменю світлого кольору». Посадовець додав, що окремо буде проведено тендер із будівництва надмогильних споруд.
Тінь одіозного Голика?
Та й це ще не всі «скелети» у шафі проєкту, вартістю лише першої черги якого складає майже у 2 млрд. За історією з будівництвом військового кладовища розслідувачі також вже розгледіли тінь одіозного куратора проєкту «Велике будівництво» усюдисущого Юрія Голика. Нині, як повідомляв «Главком», Голик фігурує у гучному кримінальному провадженні НАБУ.
Перед пресбрифінгом авторка проєкту «Обличчя Незалежності», журналістка Дарія Гірна залишила перелік запитань до учасників на фейсбук-сторінці державної установи «Національне військове меморіальне кладовище». Одне з них стосувалося саме зв’язків головного архітектора ескізного проєкту кладовища Сергія Дербіна і Юрія Голика. Ці двоє почали тісно співпрацювати ще в часи активної роботи Голика позаштатним радником на той момент голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка. Голик традиційно опікувався значними будівельними проєктами в області.
В інтернеті збереглися повідомлення Дніпропетровської ОДА, датовані квітнем-червнем 2018 року, в яких ішлося, наприклад, про будівництво і відкриття в Дніпрі першого в Україні інклюзивного парку для особливих дітей. Автором дизайну виступив місцевий архітектор Сергій Дербін.
Тодішній радник голови ОДА Юрій Голик курував і рекламував цей об’єкт: «Дитячого інклюзивного парку в країні не існує. Тому він народився у Дніпрі».
Крім цього, у серпні 2022 році Голик заявив, що Сергій Дербін і команда архітекторів з Дніпра до початку вторгнення «брали активну участь у державній програмі з розбудови інфраструктури України «Велике будівництво». З початком війни Дербін створив проєкт «ДОТ», що передбачав виробництво оборонно‐захисних споруд для військових та цивільного населення.
До речі, згідно з відкритими даними, у мистецькому доробку теперішнього головного архітектора головного військового кладовища проєкт зали АТО в Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Дмитра Яворницького, три флагштоки, Алея слави Героїв АТО в нині окупованому Сєвєродонецьку і Алея Сміливості у Києві.
Ще є інформація, котра потребує більш поглибленої перевірки. Окрім Олександра Ісаєва, у консорціумі «Білдінг Юа» співвласницею записана одеситка Наталя Побережець. Із кінця грудня 2022 року ця пані прописалася власницею ще одного підприємства «Будвіжн». Що цікаво: з приходом Побережець змінилася назва підприємства (з «БРК Трансальянс» на «Будвіжн») і директор (Святослава Пузняка замінив Олексій Карайбіда). Свого часу Пузняк директорував у київському «Трансальянсгруп» Георгія Біркадзе. І ось тепер Біркадзе фігурує у тому ж кримінальному провадженні НАБУ, що й Юрій Голик. Також Георгій Біркадзе називав Юрія Голика «спєцом» «Великого будівництва» і підтвердив: ділився із ним перепискою від своїх джерел у правоохоронних органах.
І на десерт. Технагляд, про який не говорять
Окрім тендера з будівництва військового кладовища під Києвом, цікавим є й обрання підрядника для технічного нагляду за цим будівництвом. Про нього ніхто не говорить, бо очікувана вартість цього контракту «копійчана» – 23,63 млн грн.
На майданчик ProZorro, де розміщено оголошення про закупівлю, зі скаргами прийшли дві компанії «ФБМ Україна» (Київ) та «В.С. Інжиніринг» (Одеса), заявивши про дискримінаційні умови закупівлі. ТОВ «В.С. Інжиніринг» поскаржилося до Антимонопольного комітету на замовника. Зокрема, фірму не влаштовувала вимога надати аналогічні договори за 2021-2024 роки, кошторисна вартість одного з яких мала складати не менше 50% від вартості будівництва військового кладовища. Себто потенційний учасник мав би продемонструвати, що у попередні роки він відповідав за технагляд будівництва об’єкту вартістю не менше 900 млн грн. Проте Антимонопольний комітет у такій вимозі… не побачив нічого дивного і забракував скаргу «В.С. Інжиніринг», залишивши без змін тендерні вимоги замовника.
На сам же тендер із технагляду, як і на будівництво кладовища, зареєструвався один учасник. Це підприємець зі столиці Валерій Шумахер, який оцінив свої послуги у 17,72 млн грн. В учасника за плечима будівельна освіта і чинний сертифікат інженера технічного нагляду.
Однак замовник послуги почав вимагати від Шумахера доказів досвіду виконання подібних великих проєктів на кшталт військового кладовища. У систему ProZorro підприємець завантажив два договори, які повинні були переконати замовника, що вони мають справу з асом у сфері технагляду. Зокрема, Валерій Шумахер підтвердив, що очолював групу технагляду під час будівництва торговельно-офісного комплексу з підземним та наземним паркінгами у Дарницькому районі Києва. Ще він відповідав за технічний нагляд, коли будувалося житло для військових в Оболонському районі столиці.
Проте державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» відрізала: «Ці договори не можуть бути розцінені як досвід виконання аналогічного договору». Шухамеру дали добу на завантаження інших, більш суттєвіших проєктів, де він брав участь. Натомість підприємець проігнорував останній шанс, щоб ухопитися за великий тендер. Зрештою, його пропозиція була відхилена замовником.
Важлива ремарка. На майданчику ProZorro є 64 закупівлі, в яких брав участь і перемагав інженер Валерій Шумахер. Найдорожчою з них був технічний нагляд за капітальним ремонтом покрівлі з влаштуванням блискавкозахисту у столичному дитсадку. Послуга була оцінена в 37,3 тис. грн. А ще Шумахер за 19,4 тис. грн слідкував, як проводиться поточний ремонт приміщення актової зали, приміщень сходових клітин Міністерства агрополітики та продовольства.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0