Хто з депутатів підтримує Московську церкву і чому має втрутитися СБУ? Пояснює Мар’яна Безугла

Довгоочікуване ухвалення в першому читанні законопроєкту №8371, яке дає старт забороні Московської церкви в Україні, дало відповідь на кілька питань. А саме – якою є кількість прихильників УПЦ МП у парламенті. Саме ці депутати так чи інакше цього резонансного голосування уникнули. Під час розгляду церковного питання вони проігнорували його або просто забрали свої картки зі слотів і значилися як «відсутні». Хоча низка з цих нардепів перед цим були присутні і голосували за бюджет.

Окрім найбільш агресивної групи на чолі з парафіянином церкви ворожої держави, заступником голови фракції «Слуга народу» Артемом Культенком, який до останнього намагався зірвати голосування, у «підсумковому протоколі» спливли й менш засвічені прізвища адептів російського православ’я. Найбільше з них, що і не дивно, з монобільшості.

Заступниця голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла вирішила піти далі просто морального засудження колег з фракції.

Вона заявила, що звернулася до СБУ з проханням здійснити перевірку усіх, хто проігнорував голосування за церкву, не перебуваючи при цьому на лікарняному чи у відрядженні.

Особливо Безуглу збентежило те, що після голосування за законопроєкт почалися складнощі з пошуком голосів на питання, які стояли далі в порядку денному, і спікер був вимушений закрити засідання. Заодно скасувавши і те, що мало відбутися наступного дня. Можна трактувати це так, що фактично почала реалізовуватися тактика шантажу апологетів УПЦ МП, які таким чином мстяться керівництву монобільшості. 

Насправді Безугла дещо перебільшує. Навіть після голосування за 8371 Рада ще встигла досить плідно попрацювати: зокрема, ухвалила в першому читанні важливий законопроєкт про оподаткування надприбутків банків. Кілька проєктів дійсно були провалені, але поки незрозуміло, чи пов’язано це напряму з підтримкою заборони Московської церкви. Втім, активна нардепка обіцяє в усьому розібратися. Сам по собі факт звернення до спецслужб з приводу депутатського голосування, звісно, дещо ексцентричний. Але Безугла впевнена, що її ініціатива цілком виправдана неординарністю релігійної теми та її впливом на нацбезпеку. І в обставинах тривалої кровопролитної війни її логіка має право на існування.

«Можливо, випливуть детальніші зв'язки певних нардепів з Московською церквою»

Пані Мар’яно, у чому суть того листа, який ви направили до СБУ? Бо ми ж розуміємо, що депутати можуть голосувати та виходити-заходити в сесійну залу, як їм заманеться.

Моє звернення стосується не тільки депутатів моєї фракції, а взагалі всіх фракцій. Бо ця історія з Російською церквою (УПЦ МП, яка э філією РПЦ в Україні – «Главком») триває вже роками – з 2014-го. Так, один із депутатів попереднього скликання згадував, що вони ще тоді намагалися підняти це питання і не знайшли навіть 200 голосів. Навіть до комітетів воно не доходило. Тобто зараз «Європейська солідарність», будучи в опозиції, майже повним складом голосує за заборону Російської церкви, а коли була при владі і називалась Блок Порошенка, цього чомусь зробити не могла.

Те, що зараз відбулося, – це точно не завершення, бо ще буде окремий бій за голосування у цілому. В оборонному комітеті я веду реформу спецслужб – це розвідка і контррозвідка. Служба безпеки – це ж не суто правоохоронний орган, а основна контррозвідка держави, що займається протидією ворожому зовнішньому впливу і опікується безпекою в широкому полі. Тому звернення до СБУ – це не звернення, наприклад, до НАБУ, аби воно провело розслідування якоїсь топкорупції, а звернення щодо безпекової ситуації загалом. А голосування щодо заборони церкви, яка зареєстрована в країні-агресорі, показало, що у нас є очевидні ризики безпеки. Я маю на увазі ці лобістські групи та більш чи менш прихованих противників того, щоб дати рух цьому питанню. Одразу після голосування за цей законопроєкт у парламенті відбулися дивні події, коли фактично будь-яке наступне голосування не набирало 226 голосів.

Але ж законопроєкт щодо оподаткування банків їх набрав, хоча голосувався вже після законопроєкту про церкву.

Так, але інші голосування (про внесення змін до статті 21 закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища – «Главком») були провалені, і взагалі кількість голосів в залі зменшувалася. У результаті спікер закрив засідання, а засідання, заплановане на наступний день, просто скасували. Таких епізодів було буквально кілька за існування цього скликання парламенту.

Тобто відбувався відкритий шантаж. Перед голосуванням за церкву нашого голову фракції Давида Арахамію оточило це лобі та погрожувало йому, що не буде голосування за всі інші законопроєкти, що це взагалі «проти Бога» і тому подібне.

Я вважаю, що оскільки всі ці люди уповноважені на виконання функцій держави, і враховуючи, що Московський патріархат використовується як агентурна мережа та засіб впливу Російської Федерації, то він використовує народних депутатів, аби тримати якісь питання в Україні під своїм контролем. Причому це може робитися «втемну». Неодноразово ж демонструвалося, які служби проводяться в церквах УПЦ МП, про що там говориться тощо. Нардепи-прихожани цієї церкви можуть навіть бути більш доброчесними, але вони перебувають в тих самих московських наративах і є вразливими під цим впливом. І відповідно самі вже стають його інструментами.  

Апологети УПЦ МП в депутатському корпусі намагалися переконати голову монобільшості Давида Арахамію відмовитися від голосування за законопроєкт №8371

фото: Мар’яна Безугла/Facebook

Це складна історія ще й тому, що в ліберальній демократії, у демократичних спільнотах, заборонити ту чи іншу релігію не є коректним. Але ми розглядаємо цю проблему у рамках безпекового питання, бо ця церква зареєстрована в країні, яка на нас напала. Ми ж не забороняємо православ’я або ще якусь релігію, але через цю суміш безпекового та релігійного питань ми й маємо такий великий бій.

У вашій фракції є люди, які відкрито представляють УПЦ МП – Артем Культенко, Павло Халімон, а є такі, хто або з різних причин симпатизує церкві, або не хоче лізти в церковне питання, зокрема, піддавшись вмовлянням цього лобі чи злякавшись прокольонів. Кого з них «утемну» використовують російські спецслужби, частиною яких, як ви вважаєте, є Московська церква в Україні?

Я не можу зробити якийсь верифікований висновок, тому й звертаюся в Службу безпеки, щоб вони це дослідили. Хай вона розбереться, хто й чому не голосував і не підтримував це рішення, які були об'єктивні та суб'єктивні причини цього. СБУ якраз може дослідити цю ситуацію і додати її до розслідування і дослідження діяльності РПЦ в Україні. Можливо, випливуть більш детальні зв’язки певних нардепів з Російською церквою – свідомі чи несвідомі.

Але ж ви не можете після кожного голосування, яке вважатиме підозрілим, звертатися до СБУ…

Звичайно, але це голосування було показовим, як і те, що відбулося після нього. Можна взяти списки голосування за заборону Російської церкви і дослідити, хто з депутатів, що після нього значився, як відсутній, залишався в залі і просто виймав в картки. Не голосуючи при цьому за елементарні організаційні рішення, які призвели до закриття засідання.

Ви вважаєте, що це був цілеспрямований саботаж? І не даремно керівництво парламенту та монобільшості так довго не виносили питання церкви в зал, бо боялися, що цим все і завершиться?

Я вважаю, це був саботаж. І звертаються до Служби безпеки, щоб вони вже зі свого боку фахово дослідили цю ситуацію.

«Думаю, лист СБУ сприяв голосуванню за цей законопроєкт»

Наприкінці вересня СБУ направила листа на ім’я голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, в якому запропонувала внести законопроєкт зі своїми пропозиціями щодо розширення підстав для заборони не просто церкви зі зв’язками в країні-агресорі, а конкретно УПЦ МП. Вважаєте, цей лист зіграв свою роль в успішному голосуванні за урядовий законопроєкт №8371, де побажання СБУ можуть бути прописані у другому читанні?

СБУ зверталося і до комітету пана Потураєва, і до нашого комітету з оборони з проханням законодавчо урегулювати діяльність РПЦ в Україні, оскільки вони обмежені в своїй роботі щодо цієї церкви. Бо якось дивно, коли на російські компанії накладаються санкції, вони націоналізуються, але при цьому у нас продовжує діяти розгалужена організація, центр прийняття рішень якої розташований в Москві. Ще за радянських часів ця церква була перетворена в інструмент агентурної складової РФ, так їм і залишилась. Думаю, лист СБУ дійсно сприяв голосуванню за цей законопроєкт і далі ми побачимо позитивну динаміку в роботі з депутатами. Бо це також функція спецслужб.

Перед тим, як звернутися до СБУ, ви аналізували список тих, хто не голосував, хоча б з вашої фракції? «Група Разумкова», наприклад…

Я не вивчаю особливо, які у нас там групи впливу. Перебіжчики до Разумкова дійсно переважно не голосували. Він сам активно заявляє про підтримку боротьби у війні з Росією, а сам активно відвідував канали Медведчука, голосував проти їхнього закриття, а зараз не підтримав законопроєкт проти Російської церкви. Ну, робіть висновки.

Гаразд, з Разумковим зрозуміло. А, наприклад, голова податково-фінансового комітету пан Гетманцев значився під час голосування відсутнім, хоча бюджет перед тим підтримував.

У нього є певні соціалістичні елементи в баченні, як робити реформи. Достатньо підняти його книжку «Нариси філософії податку», російською написану, і там реально є такий соціалістичний компонент. А якщо у людина є такі переконання, вона може просто не підтримувати будь-які питання, що стосуються релігії. Але це тільки мої припущення. Є взагалі частина депутатів, що принципово не голосують за релігійні питання. Їх ще треба дослідити та відфільтрувати.

Ви перед тим, як звернутися до СБУ, у самих депутатів питали, чому так трапилося?

Я для цікавості питала у однієї з відкритих прихильниць УПЦ МП – Ольги Савченко, яка є активною прихожанкою цієї церкви і була однією з тих, хто оточив Арахамію. І побачила під час розмови з нею таку… «заангажовану віру», якщо це коректно прозвучить.

Незважаючи на те, що прихильники УПЦ МП наразі зазнали поразки, як ви оцінюєте їхні шанси зірвати прийняття цього законопроєкту у другому читанні?

Зірвати можна будь-яке голосування, а шансів, що зірвуть голосування за цей законопроєкт, ще більше, ніж у інших.

Павло Вуєць, «Главком»