Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Святослав Олійник: Своєю активністю Коломойський може створювати Зеленському дискомфорт

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Святослав Олійник до останнього претендував на пост голови Дніпропетровської облдержадміністрації, але в результаті Банкова зробила ставку на іншу людину - Святослав Олійник: Своєю активністю Коломойський може створювати Зеленському дискомфорт
    Святослав Олійник до останнього претендував на пост голови Дніпропетровської облдержадміністрації, але в результаті Банкова зробила ставку на іншу людину

    «Рябошапка хоче бути більш жорстким генпрокурором, ніж Луценко»

    В 2014 році, коли була реальна загроза розповзання країни на клапті, в Дніпропетровській області, на відміну від Донецької, знайшлась команда, яка не допустила «новоросійського» сценарію в регіоні. Олігарх Ігор Коломойський тоді несподівано погодився очолити облдержадміністрацію і разом зі своїми соратниками Борисом Філатовим, Геннадієм Корбаном та Святославом Олійником взявся за боротьбу з сепаратистською навалою та допомогу надто слабкій на той момент армії. Такого патріотизму від олігарха, який частіше проводив час за межами України, тоді мало хто очікував. Жорсткі менеджерські якості, які були притаманні Коломойському і Ко, дуже згодилися в умовах фактичного паралічу державного апарату. Але, коли настали відносно мирні часи, шляхи цього квартету розійшлися, більш того, зі взаємними образами та звинувачуваннями.

    У Коломойського не склалися відносини з тодішнім президентом Петром Порошенком і останні роки він перебував за межами України. Повернувся він лише після зміни влади і виглядає зараз ледь не більшим переможцем президентських виборів, ніж Володимир Зеленський. Борис Філатов виграв вибори мера Дніпра, навпаки зблизився з Порошенком і серйозно побив горщики з Коломойським. Зараз Коломойський намагається відновити свій вплив на Дніпропетровщині, а у Філатова навпаки виникли проблеми. Так йде розслідування щодо фінансових зловживань під час багаторічного ремонту мосту, який з’єднує береги Дніпра. Оголошені підозри підрядникам та заступнику Філатова Михайлу Лисенку, а в міськраді вже вимагають звіту мера щодо скандального будівництва.

    Геннадій Корбан програв скандальні вибори в парламент на окрузі в Чернігові і потрапив до СІЗО за звинуваченнями в розкраданні майна і викраденні людей. Згодом суд відпустив його на тривале лікування до Ізраїлю. У Корбана також не найкращі стосунки з Коломойським, який за відсутності того в країні посунув його від керівництва партією «Укроп».

    У екс-нардепа Святослава Олійника з цієї групи, мабуть, найбільш рівна та спокійна кар’єра – він обрався від партії «Відродження» до Дніпропетровської облради і був обраний першим заступником голови. Фактично ж він на цій посаді за відсутності Коломойського в країні виконував функції його очей в регіоні. Олійник до останнього претендував на пост голови Дніпропетровської облдержадміністрації, але в результаті Банкова зробила ставку на абсолютно невідомого в регіоні Олександра Бондаренка.

    В розмові з «Главкомом» згадує, як розвалилась «приватівська» команда, розповідає, чому Філатов навряд чи знайде спільну мову з Зеленським, та зізнається, що змусить його відклеїти з телефону наліпку «Зе-команди».


    Святослава Олійника з цієї групи, мабуть, найбільш рівна та спокійна кар’єра – він обрався від партії «Відродження» до Дніпропетровської облради і був обраний першим заступником голови
    Святослава Олійника обрався від партії «Відродження» до Дніпропетровської облради і був обраний першим заступником голови

    «Я переконав Коломойського погодитись на призначення губернатором нейтральної людини»

    Засмутилися, що ваше призначення губернатором не відбулося?

    Я був би не проти такого призначення, але, те, що воно не сталося, – не страшно. Я до держслужби ставлюся з великою насторогою. Завжди прагнув піти з держслужби сам – з прокуратури, парламенту, держадміністрації. Для мене це – електричний стілець.



    Вам зрозуміла логіка призначення на область абсолютного варяга?

    Зрозуміла. Моя фігура або фігура іншого «неваряга», які номінувались на цю посаду, робила це призначення для президента складним, бо випливав би фактор якогось впливу місцевих еліт.  Одразу б почали казати, що за губернатором стоїть хтось той чи інший. Альтернативою цьому стало призначення людини, яка просто відповідає формату – він з хорошою комерційною освітою, досвідом в сфері недержавного управління, знає три мови. І він абсолютно непричетний до жодних дніпропетровських еліт.

    Це призначення могло відбутись без відома Ігоря Коломойського?

    Я з Коломойським його обговорював і переконував, що сьогодні парадигма влади така, що на державні посади приходять менеджери полегшеного формату, а не ті важковики, яких ми там звикли бачити. Губернатори Дніпропетровської області як правило були масштабними фігурами – Лазаренко, Швець, Вілкул, той же Коломойський…  Це призводило до якогось феодалізму і відчуття себе «хазяїном тайги». А сьогодні це має бути динамічний менеджер, який має швидко реагувати на якісь виклики. Йому не треба, щоб йому підпорядковувались прокурори, міліціонери, судді, у нього своя зона відповідальності.

    Думаю, напряму з Коломойським щодо губернатора не радились, але в цьому питанні багато залежало від мене. Якщо обговорювалось моє прізвище, то в моїх силах було переконати Коломойського, скажімо так, погодитись на призначення нейтральної людини.

    А він міг не погодитись?

    Просто я знайшов багато аргументів. І деяким людям з Офісу президента пообіцяв допомагати новопризначеному губернатору. З одного боку, він не посвячений в багатолітні складні місцеві відносини і конфлікти, з іншого – може по незнанню потрапити на якісь мінні поля. Губернатор – це ж не всесильна людина, йому треба, щоб облрада надавала фінансування, коректувала бюджет. Тому йому потрібна взаємодія з нами, яку ми йому забезпечимо на благі справи.

    А він не ставиться до вас насторожено як до представника старих еліт, якого, до того ж, асоціюють з головним дніпровським олігархом?

    Можливо. Принаймні, я б на його місці ставився насторожено (сміється).

    Те, що в області третій поспіль губернатор з бізнесу, – це нормально?

    Так. За великим рахунком, треба взяти студентів п’ятого курсу і призначити на всі департаменти держадміністрації. Вони просто завдадуть менше шкоди, бо весь цей славетний досвід і професійні якості, носієм яких я сам є, вже дещо в минулому. Ми зараз на стику еволюційних змін, коли інші сфери знань стають важливішими, ніж великий досвід. Цінність цього досвіду саме в сфері держуправління сьогодні невелика. Ви можете заперечити, що не можна літаком чи атомною станцією керувати без досвіду. Не можна, але в держуправлінні в умовах радикально зміненого суспільного запиту він просто заважає.

    Історія з мостом через Дніпро після інспекції Зеленського і спільного розпивання пива з Філатовим поставлена на паузу? Поки виглядає так, що Філатов зумів «відбитись».

    На жаль, ми спостерігаємо в Дніпрі публічний політичний скандал. Причому в скандальну форму, мені здається, його перевів сам Філатов. Цей діалог міг би бути більш скромним та тихим. Але це лише демонструє, що він не почувається комфортно. Філатов звик знаходитись під певним політичним дахом. Наприклад, він завжди публічно бравірував своєю дружбою з Юрієм Луценком, і через те ніякі правоохоронні органи в місті не працювали. А тепер цей дах злетів і спливли речі, які останні роки гальмувались. Хто там що украв чи не украв – це майбутнє питання, але те, що ці розслідування зараз будуть масово іти, очевидно. Заступництво Луценка в свою чергу було похідним від заступництва Порошенка. Філатов зробив на нього ставку, а за це отримав індульгенцію і накопичив певну кількість проблем, які ми зараз бачимо. В будь-якому комунальному господарстві завжди є привід для питань правоохоронних органів і там, окрім мосту, є багато чого, що можна розслідувати. Давайте візьмемо будь-якого підрядника і не під запис запитаємо його, на яких умовах він працює на бюджетних підрядах. Якщо він буде відвертим, то назве ставки відкатів. При Порошенку бюджетна система не працювала прозоро, подивимось, як буде за Зеленського.

    Ті, хто розбирається в дніпровських розкладах, запевняють, що Філатов – це така галаслива надбудова над Геннадієм Корбаном, який знаходиться в тіні, але при цьому контролює всю ситуацію в місті. В останньому рейтингу впливових дніпрян його поставили на перше місце, в той час як Філатова тільки на третє.

    Вони завжди були партнерами і десь так і є: Філатов виконує публічну функцію, а Корбан – непублічну.

    «Порошенку вдалося розвалити нашу команду»

    Який момент став ключовим в розпаді вашої колись дружної команди? Чи вона такою ніколи і не була?

    Складнощі почалися на четвертий місяць роботи в адміністрації. У нас і раніше були конфлікти, але в 2014 році багатьох людей згуртувала загальна небезпека – війна. Люди групувались – ми у владі, хтось в батальйонах, волонтерах. Особисто я першого разу подав у відставку в червні 2014-го. Я прийшов до Коломойського і сказав, що ми приходили на три місяці і пора вже іти з держлсужби. У мене були складні відносини з Корбаном та Філатовим, але Коломойський мене переконав, що цього робити не треба заради цілісності команди.

    Коли Порошенко став президентом, він став крок за кроком встановлювати контроль над ситуацією. Наша область була для нього такою зоною роздратування. Спочатку він намагався встановити формат конструктивного співробітництва, але в нього це не вийшло. Філатов тоді писав в «фейсбуці» про «шоколадну піну» і тому подібні образливі пости на адресу президента. Корбан це робив непублічно, але певними діями. Все це завершилось тим, що Порошенко надіслав «есбеушників», які мали наколупати якихось кримінальних справ, і в березні 2015-го відбулася наша відставка. В адміністрації лишився тільки я, і за домовленістю між Коломойським та Порошенком, мав передати справи команді нового губернатора. Популярність Коломойського та його команди в той час була в Дніпрі набагато більшою, ніж Порошенка, який боявся втратити контроль над областю. Він мені реально «спасибі» сказав за те, що я лишився.


    Ігор Коломойський та Святослав Олійник
    Ігор Коломойський та Святослав Олійник

    Мені розповідали, що ви в той період там нічого не робили.

    Правильно розповідали, бо у мене була функція не працювати, а забезпечити стабільність роботи нового губернатора. Чому я мав йому заважати? Я два місяці походив до свого кабінету, а потім – все рідше. Мені там стало нема чого робити.

    Філатов серед усього іншого звинувачує Коломойського в тому, що той ніяк не заступився за Корбана, коли того кинули за грати.

    До арешту Корбана призвели його балотування в Чернигові та агресивна опозиційна риторика. З боку Порошенка це була особиста помста йому і бажання зруйнувати команду Коломойського. Корбан був дуже зручною жертвою, бо не був обережним в своїх діях, і потрапив під удар цілком закономірно. І Порошенку в результаті вдалося розвалити нашу команду, коли Філатов переметнувся до нього. Справедливості заради – я теж знайшов певну форму співробітництва з тодішньою президентською командою в облраді. З приводу того, що Філатов звинувачує Коломойського, то що робив в той момент він сам? Він, скажімо так, не зовсім займався допомогою Корбану. А Коломойський доклав максимум зусиль, аби його витягнути. І ці домовленості дали результат. У них же були й інші наслідки – так адвокатеса Корбана потім раптом стала головою дніпровської податкової за квотою Грановського (Олександр Грановський – екс-нардеп від БПП – Ред). Корбан при цьому опинився на свободі, але в еміграції, Коломойський втратив Приватбанк і теж виїхав з країни, а Філатов лишився мером в співпрацював з Порошенком.

    Для Коломойського принципово поставити Філатова і Корбана на місце?

    Не думаю, що це його головна задача. Філатов тут сильно гіперболізує, що його основний опонент – Коломойський. Є інша гігантська сукупність людей, яким вони в той чи інший спосіб насолили.

    Пан Петровський (Олександр Петровський – місцевий бізнесмен та меценат з неоднозначною репутацією, який став широко відомим після фото с томосом – Ред.), наприклад, активно проти Філатова виступає.

    Це публічний приклад, а є ще маса непублічних людей, які складають їхній «фан-клуб». А те, що вони не можуть знайти підхід до Зеленського, то треба було думати під час виборчої кампанії, коли вони відверто забороняли розміщувати його зовнішню рекламу під загрозою зрізання бордів. Чого в нього має буде позитивна реакція на цих людей? Їхнє бажання допомогти Петру Олексійовичу перейшло всі коректні лінії.

    Скільки Філатов зможе утримувати більшість в міськраді? Вона не посиплеться, побачивши, що мер потрапив в немилість у нової влади?

    Думаю, стільки, скільки буде мером.

    Якщо б вибори в Дніпрі відбулися б найближчим часом, хто б переміг?

    Будь-який кандидат від Зе.

    А хто міг би таким бути?

    Думаю, сама «Слуга народу» ще не в курсі.

    «Проблема «Слуги народу», що в них у фракції зібрались не дуже багаті люди»

    Ви можете пояснити роль та мотиви Коломойського при новій владі? Зрозуміло, що, на відміну від попередньої, вона йому як мінімум неворожа. Як він буде користатись своїми можливостями та старими зв’язками з тим же Богданом, «Кварталом», особисто Зеленським?

    У Коломойського є свій простір для дій, який не треба плутати з простором державної влади. Державна влада, з одного боку, може дуже багато, а з іншого – вкрай обмежена у своїх діях. Вона не може прямо заробляти гроші, скуповувати якісь акції, розподіляти ринки.  А Коломойський може публічно грати на будь-яких ринках.

    Структури Коломойського виграють державні тендери. От вам і перетини цих просторів.

    За умов, що влада не буде йому заважати, що у нього є у владі свої лобісти і він займає більш вдалу позицію у порівнянні з іншими гравцями, Коломойський дійсно потрапляє у вигідну ситуацію. Якщо сумістити її з його вимушеним «прогулом», це дає ефект його великої гіперактивності. На нього орієнтована маса людей, які вважають його переможцем режиму Порошенка. Хоча допускаю, що своєю активністю він створює Зеленському дискомфорт.

    Скільки депутатів Коломойський зараз контролює у фракції «Слуги народу»?

    Зрозуміло, є люди, які прислуховуються до того, що він говорить, але не можна казати, що він їх контролює. Вони можуть прислуховуватися в одному питанні і не прислуховуватися в іншому.

    Якщо депутат у нього на зарплаті, межі вільнодумства суттєво обмежені.

    Це проблема самої «Слуги народу», бо в них у фракції зібрались не дуже багаті люди і, якщо почнеться серйозна хвиля корупції, то не Коломойський буде проблемним фактором, а швидше Порошенко, який зацікавлений в купівлі депутатів. Або Медведчук з Путіним. Мені здається, ситуацію має контролювати Служба безпеки – не аби налякати депутатів, а щоб не вийшло так, що парламент керується іноземними корупційними грошима. А якщо хтось прислухається до Коломойського, то так він же – не ворог держави. У нього з державою співпадають інтереси – якщо вона буде багатше, його активи будуть дорожчими.

    Чи можна називати голову Офісу президента Андрія Богдана вухами Коломойського поруч з президентом?

    Богдан веде абсолютно самостійну політику. Правильну чи ні – інше питання. У них з Коломойським не така велика історія відносин – вони знайомі лише чотири роки. У Богдана може бути лише власна історія або гучних успіхів, або гучних невдач. Масштаб його політичного впливу достатній, аби бути повністю автономним.


    Святослав Олійник стверджує, що працюючи в Дніпропетровської ОДА першого разу подав у відставку в червні 2014-го
    Святослав Олійник стверджує, що працюючи в Дніпропетровської ОДА першого разу подав у відставку в червні 2014-го

    Як там земляк нового президента Олександр Вілкул, який після невдачі на виборах з Опоблоком зник з радарів? У нього ще може бути політичне майбутнє?

    Вважаю, що він досі має певний вплив в регіоні. Але «Слуга народу» та «Опозиційна платформа «За життя» суттєво зменшили електоральну базу Вілкула і він зараз знаходиться в непростій, хоча й некритичній, ситуації. Він кульмінацію своїх складнощів пережив після 2014 року, коли його переслідували, а зараз він особливо нікому не заважає. Кримінальна справа проти нього взагалі, як на мене, не має перспектив.

    «Мені здається, Рябошапка хоче бути більш жорстким генпрокурором, ніж Луценко»

    Ви сам прокурор в минулому. Вважаєте, що за нового керівництва Генпрокуратури старі справи в більшості своїй будуть розвалені?

    Луценко якраз намагався нікого сильно не заганяти – він більше не розслідував, ніж розслідував. Він був м’яким генпрокурором, що само по собі непогано для нього, бо зараз нема такого рівня ворогів, які б хотіли йому мститись. Наша країна вся повністю погрузла в корупції, так що – всіх посадити в камеру і викинути ключа?

    А Руслан Рябошапка має бути жорстким генпрокурором, враховуючи суспільний запит на посадки?

    У нього дуже непроста ситуація – люди посадок хочуть, а з доказовими базами не все так просто. Якщо робити все миттєво, то неминучі проблеми в якості цих розслідувань. Подивимось, який вони оберуть стиль – або глибокого професіоналізму, або голого пафосу. Мені здається, Рябошапка хоче бути більш жорстким, ніж Луценко. Але що в нього вийде і до чого призведе – це питання, яке зараз цікавить багатьох.

    Ви бачите якісь загрози для колишнього президента і його оточення? Чи його не ризикнуть чіпати?

    А чого не ризикнуть? У Порошенка є вороги (в першу чергу, Портнов, але не тільки), які є мотором, що буде його наздоганяти. Коли Янукович втік, була сформована певна методика розслідування його злочинів. Визначили, що була організована велика злочинна група, в яку входило 40 осіб: сам Янукович, прем’єр-міністр, а в самому кінці списку – сторож на нафтобазі. Цього сторожа притискають, аби він підписав угоду зі слідством та здав подільників, і так по ланцюжку вибудовується послідовність людей, які зізналися, що знаходились в банді Януковича. Так і зараз – візьмуть клерка в «Укроборонпромі» або іншій корупційній структурі і в результаті вийдуть на Порошенка. Йому залишиться тільки прикриватися політикою.

    Коли ви були народним депутатом, вас зараховували до так званої «групи Портнова». Він зараз самостійно займається судовим переслідуванням представників минулої влади чи це частина якоїсь кампанії?

    Точно самостійно. Він почав цим займатися ще до зміни режиму, просто до цього користувався іншим інструментарієм. Для нього це – спортивний інтерес. А все чому? На зорі свого президентства Порошенко через посередників кілька разів пропонував Портнову співробітництво і тут же робив речі, які протирічили цьому. Після цих кидків Портнов і почав боротьбу з ним. Тепер у нього дуже багато інформації, і думаю, він багато речей доведе до кінця, особливо що стосується фінансової непрозорості.

    «У нас не такий компетентний уряд, яким би мав бути»

    Порошенку дорікали, що він вибудував судову вертикаль під себе. Чи будуть судді зараз переорієнтовуватись на нову владу?

    Ходить така байка, що один з апологетів минулого режиму, який впливав на формування судів, подзвонив судді, якого він сам рекомендував до суду. А той йому і відповідає: «Навіщо ви мені дзвоните? У нас з вами конфлікт інтересів – ви, можливо, мій майбутній підсудний».

    Всі ці протекції в судовій системі працюють набагато менше, ніж в інших сферах. Судді за свою природою такі люди, які всіх слухають, а десь всередині себе мають власні уяви про життя. Тому вони могли прийти при Порошенку, а насправді ставляться до нього дуже негативно, бо судова влада тоді була нівельована. Вони гігантську кількість суддів підвісили цією переатестацією, лишили їх без роботи… Колективний розум суддівської системи сміливо засудить Порошенка за що завгодно.

    У вас на мобільному велика наліпка «Зе-команда»…

    З лютого.

    А ви в президентській команді?

    Я її наліпив, коли все ще не було так очевидно. Тоді цих наліпок не було в масовому доступі, це була одна з тестових. В той момент я цьому надавав певний сенс, а сьогодні просто її не знімаю. Я можу бути прихильником Зеленського і вболівати, щоб у нього вийшло, але в його вертикалі мені ніякого місця не знайшлося. Я від цього не страждаю, а наліпка мені не заважає. Проте наступить момент, коли я її зніму, якщо мені дуже різко не сподобається якесь рішення.

    Поки таких рішень не було?

    Вони виправлялись. Наприклад, мені в принципі не сподобався підхід до формування Кабміну. Я не вважаю, що у нас такий компетентний уряд, яким би мав бути, але я бачу, що він балансується парламентом. Потихеньку деякі лобістські законопроекти відкликаються, деякі не набирають голосів. Шансів на те, що ви одразу почнете творити шедеври, не маючи досвіду роботи в політиці, дуже мало. А от шанси на скоєння помилки будуть гігантськими. Але для того і потрібні процедури створення балансу і виправлення помилок. Коли Офіс президента проаналізував причини нерезультативних голосувань або негативних сигналів від депутатів, виявилось, що це не тому, що депутати погані, а навпаки – тому що неправильні законопроекти. Взагалі ви пам’ятаєте, що «Слуга народу» починала з заяви Потураєва, що «ви всі – політичні ніхто», а сьогодні вони вже перейшли до професійних дискусій.

    Ваша партія «Відродження» брало участь в парламентських виборах у складі Опоблока. Ця партія – вже все?

    Так. Як і «Укроп» і всі, хто не подолав бар’єр. На порядку денному вже інші.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ