Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Як одягатися, кого запрошувати і що робити, якщо впав солдат Почесної варти? Протоколіст Юрій Ладний про інавгурацію

    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    <div class="alt">Протоколіст Юрій Ладний</div> - Як одягатися, кого запрошувати і що робити, якщо впав солдат Почесної варти? Протоколіст Юрій Ладний про інавгурацію
    Протоколіст Юрій Ладний

    «Інавгурацію можна робити і за відсутності іноземних лідерів»

    Цього тижня Верховна Рада нарешті визначилась із датою інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського. Понеділок – день тяжкий, але церемонія відбудеться саме на самому початку робочого тижня, 20 травня.

    «Нарешті!», - відреагували на рішення нардепів у команді Зеленського. Нагадаємо, сам новообраний глава держави наполягав на іншій даті - 19 травня. Але різниця в один день і справді не грає значної ролі.

    «Поки не зрозуміло, хто з гостей зможе прибути на інавгурацію, а хто ні. Адже ми говорили про 19 травня – це вихідний день і було б простіше підлаштовуватися під графік. А сталося так, як сталося», - пояснив ситуацію радник Зеленського з політичних питань Дмитро Разумков.

    Втім список іноземних гостей – не єдина інтрига прийдешньої церемонії. Так, сценарист серіалу «Слуга народу» Юрій Костюк анонсував, що інавгурація президента пройде «з фішечкою». Водночас у Зеленського пообіцяли поставитися із повагою до офіційної частини церемонії та запевнили, що нічого екстраординарного на ній не витворять.

    Вчора в Адміністрації президента зустрілись команди чинного та новообраного президентів та обговорили деталі церемонії. «ЗеКоманда» анонсувала зйомки відеоролика, присвяченого інавгурації. Розпочнеться відеоряд із кадрів, знятих на вертолітному майданчику бізнес-центру «Парковий», де розміщувався штаб Зеленського у ніч виборів. Новий президент дивитиметься на Дніпровські кручі, а потім – рушить до будівлі парламенту. Команда новообраного президента станом на вчора ще визначалась із місцем, де військові присягатимуть Верховному головнокомандувачу: вибір між Софійською площею та Маріїнським парком. Крім того, джерела у команді Зеленського кажуть, що, можливо, неофіційної частини не буде. Мова про Vip-вечірку, яку, наприклад, Порошенко у 2014 році після неофіційної церемонії своєї присяги влаштував у Мистецькому арсеналі.

    Поки «ЗеКоманда» вирішувала, кого запрошувати та чим дивувати народ, Верховна рада вже звернулась в Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. Вернадського із проханням надати Пересопницьке Євангеліє для урочистої церемонії.

    Втім також є інформація, що після офіційної частини Зеленський у Маріїнському палаці влаштує  прийом іноземним представникам. І вже після того рушить у свій кабінет на Банкову. До речі, у Зеленського вже кажуть, що найближчим часом обіцяний переїзд в інший офіс не планується.

    Про те, яку ж «фішечку» може собі дозволити новообраний президент, як регламентується складання присяги нового глави держави, з якої секунди офіційно розпочинається термін його повноважень в інтерв’ю «Главкому» розказав дипломат, екс-заступник глави Адміністрації президента - керівник управління державного протоколу і церемоніалу, екс-керівник протоколу президента України 2010-2013 років Юрій Ладний.


    Читайте також



    Колишній керівник протоколу Віктора Януковича Юрій Ладний
    Колишній керівник протоколу президента України 2010-2013 років Юрій Ладний

    Наскільки заздалегідь потрібно запрошувати іноземних високопосадових гостей на церемонію інавгурації?

    Почнемо з того, що українська сторона не повинна запрошувати іноземних гостей на церемонію приведення до влади новообраного президента. Це більше даність традиції, ніж норма закону чи протоколу. Це бажання української сторони продемонструвати, що іноземні лідери готові розвивати стосунки з новим главою держави. Багато президентів інших країн не запрошують на церемонію інавгурації представників інших країн. Тому інавгурацію можна робити і за відсутності іноземних лідерів.

    Щодо завчасного направлення запрошень – тут чіткої регламентації термінів немає, але бажано дотримуватися розумних строків: 3-5 днів до дати інавгурації. Запрошувати сьогодні на завтра чи післязавтра не бажано, оскільки у такому випадку буде велика кількість відмов. Іноземним гостям треба заздалегідь планувати свої поїздки.

    Потрібно телефонувати чи писати листи іноземним гостям? Хто саме має надсилати ці запрошення?

    У сьогоднішньому світі, що швидко змінюється, відправлення електронного повідомлення достатньо для підтвердження ділових намірів чи підписання контрактів. Що ж стосується запрошень на інавгурацію, то такі листи відправляються, як правило, дипломатичними каналами зв‘язку. Тобто через наше МЗС та Посольства України за кордоном.

    Якщо ж йдеться про запрошення наших екс-президентів, урядовців, колишніх голів урядів та парламентів різних скликань, то я думаю, новообраний глава держави за бажанням зможе особисто запросити колишніх глав нашої держави. Решту учасників інавгурації запрошує команда новообраного президента та спеціальний Оргкомітет з підготовки інавгурації, який вчора було утворено указом президента Порошенка.

    Хто займається розміщенням іноземних гостей, оплатою їхнього проживання?

    Якщо йдеться про іноземних гостей на високому рівні (президентів, голів парламентів, урядів, глав МЗС, віце-президентів, спецпредставників), то всі витрати, пов‘язані із відвіданням ними України, бере на себе сторона, яка запрошує, тобто – Україна. Мова йде про проживання в готелях або державних резиденціях, переїзд дорогами Києва, харчування, медичне забезпечення тощо. Якщо іноземна країна буде представлена на рівні своїх послів, акредитованих у нас, то українська сторона не покриватиме такі витрати.

    Як відбувається вибір готелю, де розміщуватиметься іноземні лідери?

    Здебільшого всі високі закордонні гості розміщуються в державних резиденціях України, що розташовані у Києві на вул. Липська, Лютеранська та ін. Вони знаходяться у Печерському районі поруч з адміністративними будівлями Верховної Ради, Кабміну і Адміністрації президента.

    Якщо держрезиденцій не вистачатиме для всіх іноземних гостей, українська сторона пропонує розміщення у готелях, які також знаходяться у центрі, неподалік від основних локацій інавгураційної програми. Ці готелі вже роками перевірені і відповідають вимогам безпеки. У тих випадках, коли іноземні лідери висловлюють бажання розселитися на час перебування у Києві у дорогих і відомих 5-зіркових готелях, вони, як правило, і несуть всю фінансову відповідальність за проживання. Бувало, що представники деяких наддержав бронювали, окрім президентського номера, цілі поверхи, де розміщувалась вся їх багаточисельна офіційна делегація і супроводжуючі особи.

    Загалом у дипломатичному протоколі діє «золотий» принцип взаємності – тобто країна №1 готова понести фінансові витрати на організацію візиту до себе лідера іноземної країни №2 рівно у тому обсязі, у якому країна №2 раніше фінансувала перебування у себе глави країни №1. У тих випадках, якщо за проживання українського президента у 5-зірковому готелі під час його візиту за кордон сплачувала країна, що приймала, то і українська сторона змушена буде платити за проживання у нас в аналогічних готелях президента цієї країни.

    Хто і як визначає посадову особу іноземної держави, яку запрошують?

    Як правило, щоб уникнути небажаних наслідків, пов’язаних з можливою відмовою особи, яку запрошують на інавгурацію, проводиться попередній зондаж. Команда новообраного президента разом з Оргкомітетом з підготовки інавгурації через дипломатичні канали проводить попередні консультації з керівництвом тих країн, представників яких вони хотіли б запросити. Це робиться для того, щоб зрозуміти, чи зможуть вони приїхати у визначений день. Як тільки наша сторона зрозуміє, на якому рівні готові приїхати представники тих чи інших країн, тоді направляються офіційні запрошення. Скажімо, нас проінформували, що, умовно, президент сусідньої і дружньої нам країни не зможе приїхати у цей час через тривале відрядження. Однак представляти свою країну на рівні посла він не хоче. Відтак, на виконання цієї почесної місії глава такої держави уповноважує прем’єр-міністра чи спікера.

    Чи можна співвідносити рівень можновладця, який приїздить на інавгурацію, зі ставленням до нашої країни?

    Це не є показник. У монархів, президентів, прем’єрів можуть бути інші справи, і вони не зобов’язані сидіти і чекати, доки наш парламент прийме рішення про дату інавгурації. Не вийде так, щоб дата, яку ухвалив наш парламент, всіх влаштувала. Однак навіть якщо якийсь іноземний високопосадовець не встигне приїхати, то цю країну може представляти її посол у нас.

    Інавгурація проходитиме у Верховній Раді. Чи помістяться там всі запрошені?

    Поміщалися до того, помістяться і зараз. Єдине – якщо учасників інавгурації, українських та іноземних, буде дуже багато, то розміщення у ложі почесних гостей відбуватиметься за так званим принципом протокольного старшинства - чим вищу посаду у своїй країні обіймає посадовець, тим більше шансів потрапити у цю ложу. Немає ніякої жорсткої норми, що новообраний президент має запрошувати на процедуру усіх. Він запросить тих, кого схоче бачити.

    Чи може бути приводом для образи незапрошення делегації з якоїсь країни?

    Не думаю. У будь-якому разі, ми не зможемо запросити усі понад 200 країн, наявних у світі, або тих більше 180 держав, з якими ми встановили і підтримуємо дипломатичні відносини. Як правило, на такі церемонії запрошуються наші близькі сусіди, країни-члени ЄС і представники європейських політичних структур. Загалом можна сказати, що це країни Великої сімки та інших дружніх нам держав. Не будемо при цьому забувати, що навіть, якщо певна іноземна країна не відправляє свою делегацію високого рівня, все одно у нас така держава буде представлена на рівні посла.


    У команді Зеленського анонсували, що інавгурація президента пройде «з фішечкою»
    У команді Зеленського анонсували, що інавгурація президента пройде «з фішечкою»

    «Україні потрібен закон про «кульгавих качок»

    Церемонія інавгурації має проходити лише у Верховній Раді? Бо, приміром, друга інавгурація Леоніда Кучми пройшла у Палаці «Україна»…

    Так, вона проходила у 1999 році. І це не було порушенням норм, оскільки постанова парламенту про те, що інавгурація має відбуватися в рамках урочистого засідання Верховної Ради була ухвалена лише у 2004 році. Тому до того часу не існувало взагалі ніяких законних чи підзаконних актів, які б регулювали цю процедуру. У той же час, як показує досвід останніх тижнів, в тексті цієї постанови закладені норми, які не сприяють швидкому процесу передачі влади новообраному президенту. Зокрема, документ передбачає, що рішення про дату приведення новообраного президента до присяги приймає Верховна Рада за поданням голови. У мене питання – чому спікер парламенту має одноосібно приймати такі важливі рішення і вносити їх на розгляд парламенту? Хоча, при цьому, в цій же постанові прописано, що час проведення урочистого засідання, склад запрошених осіб на нього та інші оргпитання спікер узгоджує з новообраним президентом. Так чому голова парламенту не може узгоджувати і дату проведення інавгурації з новообраною першою особою?


    У 1999 році церемонія інавгурація Леоніда Кучми пройшла у Палаці «Україна»
    У 1999 році церемонія інавгурації Леоніда Кучми пройшла у Палаці «Україна»

    Те, що відбувалось в останні тижні у нашому політичному житті, - це навмисне затягування дати інавгурації. І я вважаю це грубим нехтуванням думкою трьох чвертей всього населення України, які проголосували за Зеленського.

    Крім цього, у тексті постанови міститься і ще ряд питань, які потребують корегування. Візьмемо, хоча б, норму про те, що голова Центрвиборчкому на початку урочистого засідання з трибуни має ще раз оголосити результати голосування. Для чого? Адже їх вже кілька тижнів як офіційно оприлюднено в урядовому виданні. Або такий випадок – в ст. 104 задекларовано, що новообраний президент складає присягу на «урочистому засіданні Верховної Ради». Крапка. А у постанові депутати прописали, що таке урочисте засідання проводиться у «сесійній залі». Тож норма про проведення засідання саме у сесійному залі прописана не в Конституції, а у парламентській постанові.

    Хоча, з іншого боку, я певний, що тут необхідно не виправляти деякі положення постанови, а приймати спеціальний окремий закон, який би чітко регламентував всі питання, пов‘язані з визначенням дати і місця інавгурації, а також, можливо, вносити зміну у 104 статтю Конституції, де прописано, що новообраний президент вступає на пост не пізніше, ніж через 30 днів після оголошення офіційних результатів виборів. Може варто подумати над тим, щоб скоротити граничний термін такого перехідного періоду, коли президент, що програв вибори, досиджує свій строк до інавгурації новообраного глави держави. Ми всі бачимо останніми днями, що саме в такий транзитний період відбувається «роздача слонів» у виглядів вищих державних нагород, генеральських звань, а також призначень на ключові позиції в Україні. Чим коротший буде такий перехідний період, тим менше шансів у «кульгавої качки» вдаватись до подібних кроків. А можливо, варто піти ще далі, і передбачити, що в таких транзитний період президент, що програв вибори і ближчим часом позбудеться своїх повноважень, не мав права роздавати направо-наліво нагороди і звання? А якщо хтось з діячів дійсно заслужив нагороду, нехай президент вручає її за дійсні вагомі досягнення, а не з нагоди днів народження, ювілеїв чи під кінець своєї каденції.

    Термін «кульгава качка» прийшов в наш лексикон зі США. Саме там такою дефініцією характеризують будь-яку особу, що програла місцеві, парламентські чи президентські вибори, але продовжує виконувати свої обов’язки до моменту набрання повноважень на цій посаді новим посадовцем. Останню сесію Конгресу за аналогією з цим теж називають сесією «кульгавих качок».

    Повертаючись до вашого питання, хочу зауважити, що, виходячи з наявного на цей час правового поля, згадана постанова парламенту регламентує лише урочисте засідання Верховної Ради і нічого більше. Відтак, поле для маневру команди новообраного президента щодо проведення інших інавгураційних процедур доволі широке.

    Ви маєте на увазі все те, що відбувається поза стінами Ради після урочистого засідання: банкет, концерти

    Так, будь-які інші елементи інавгурації не забороняються і не регламентуються. І кожен новообраний глава держави, який набуває своїх конституційних повноважень, може вибирати той формат заходів, які йому подобається.

    Тобто вечірку можна провести навіть у нічному клубі? Наприклад, Порошенко в умовах війни гучно святкував інавгурацію у Мистецькому арсеналі.

    Всьому мають бути етичні і моральні межі.

    Були побоювання, що скандальне звільнення голови Конституційного суду заблокує інавгурацію, але побоювання не виправдались…

    Я не думаю, що це була просто гра м’язами. Взагалі який сенс змінювати голову КСУ в останні дні своєї каденції? За цим точно щось ховається. Приміром, якщо новий голова КСУ піде на лікарняний чи поїде у тривале відрядження – хто приводитиме новообраного президента до присяги? Адже в 104 статті Конституції чорним по білому прописано, що саме голова Конституційного суду приводить новообраного президента України до присяги.

    Призначення, роздача посад і нагород в останні дні при владі практикуються в інших країнах?

    Не скажу за всі країни, але припущу, що в тих державах, де розвинене громадянське суспільство, справді незалежні ЗМІ, навряд чи президент, який залишає свою посаду, стане робити подібні речі. З іншого боку, на думку приходить такий випадок – у 2001 р. я працював у посольстві України в США і на власні очі бачив процес передачі влади від президента Клінтона до нового глави держави Буша-молодшого. Так навіть у такій країні, як США, з її потужними демократичними традиціями, тодішній президент в останній день своїх повноважень помилував близько 150 людей. При тому, що за весь попередній час він якщо і милував людей, то по 1-2 на рік. А тут одразу 150. Але родзинка полягає у тому, що серед цих півтори сотні помилуваних був його рідний брат. Такий крок Клінтона обурив громадськість і викликав широкий резонанс в американському суспільстві.

    «Президент покладає руку на Конституцію і, за бажанням, на Пересопницьке Євангеліє»

    Де місце родини на інавгурації?

    Почнемо з того, що запрошувати своїх близьких на інавгурацію новообраний президент не зобов‘язаний. Так історично склалося, що всі іноземні лідери намагаються розділити щастя зі своїми близькими, з тими, хто були з ним пліч-о-пліч все життя і підтримували його в різних ситуаціях. І таку традицію запрошувати свою дружину, дітей, батьків я знаходжу дуже позитивною. Це емоційний зв‘язок зі своєю родиною.

    Як мають бути одягнуті новий президент, перша леді?

    Це суворо не регламентується. Норми такі ж, як у ділових колах: для чоловіків - костюм у темних тонах. Він може бути темно-синім чи темно-сірим. Дружини президентів віддають перевагу довгим сукням, національному вбранню або діловим костюмам. Звісно, вибір має співвідноситися із правилами ділового етикету.


    Володимир Зеленський та його дружина Олена
    Володимир Зеленський та його дружина Олена

    Не обов’язково чорного?

    Чорний колір костюма разом з чорною краваткою на білій сорочці – це символ жалоби. У нас багато чиновників плутають ці поняття і на знак трауру вдягають чорну сорочку.

    Хоча в країнах з особливо жаркими кліматичними умовами діловий стиль одягу навпаки – світлий костюм, але не білий, і світлі чи коричневі черевики.

    У нас молодий президент, у минулому - шоумен. Костюм може ж бути темно-синім, класичним з краваткою і сорочкою або ж брюки, піджак і… футболка. Чи це регламентується?

    Не регламентується. Ні колір, ні зовнішній вигляд президента. Тут діють усталені норми етики, поведінки. У 99 випадках зі 100 це саме діловий костюм темного кольору.

    А шкарпетки? Чи можна з ними експериментувати, як це робить канадський прем’єр Трюдо?

    Є загальноприйняті норми, від яких мало хто відходить. Щодо експериментів – будь ласка, якщо суспільство це підтримує. Тут я зробив би інший наголос – шкарпетки мають бути без дірок.


    Канадський прем’єр Трюдо полюбляє експерементувати зі шкарпетками
    Канадський прем’єр Трюдо полюбляє експериментувати зі шкарпетками

    Щодо символів влади. Новообраний президент у своїх інтерв’ю зазначав, що не хоче говорити на тему релігії, у його сім’ї це не прийнято. Його найближче оточення стверджує, що він іудей, а наші президенти присягають на Пересопницькому Євангелії…

    На Конституції.

    А Пересопницьке Євангеліє?

    Воно присутнє. Це більше традиція і не є вимогою. У згаданій нами постанові парламенту вказано, що новообраний президент покладає руку на Конституцію України  і, за бажанням, що вказано в дужках, на Пересопницьке Євангеліє. Відтак, присутність цієї історичної пам‘ятки старослов‘янського друку ХVІ ст. не є обов‘язковим елементом присяги.

    Ці книги лежать поруч і президент покладає руку одночасно на обидві?

    У тому й річ, що це доволі важко зробити.  Пересопницьке Євангеліє набагато масивніше і об’ємніше видання за Конституцію. Тобто людині вкрай незручно класти руку одночасно і рівномірно на обидва видання. Ось чому відбуваються репетиції урочистого засідання, щоб новообраний президент міг прилаштуватися, як краще покласти руку, адже вона має знаходитися в такому стані весь час, поки перша особа зачитуватиме текст присяги українському народові.

    Чи є спеціальна людина, яка присутня під час цих репетицій і каже: «Куди дивишся? Руку поклади ось так»?

    Бажано, щоб це робив керівник протоколу, але, звичайно, у набагато делікатніший спосіб.

    Тобто перед тим, як офіційно вступати на посаду новообраний глава держави вже має визначитися, хто обійме цю посаду?

    Це може бути його наближена людина, яка відповідає в команді новообраного глави держави за протокольно-церемоніальні питання. Якщо такої людини немає, її функції може виконувати керівник протоколу попереднього президента. Зокрема, пригадую, що інавгурацію президенту Ющенку робив керівник протоколу Кучми - Георгій Чернявський, який був свого часу моїм наставником і незмінним керівником президентського протоколу до 2005 року.

    Чи не може бути такого, що керівник протоколу попереднього президента із вдячності до людини, з якою він працював, щось не те підкаже новообраному?

    Це є непрофесійним підходом. І до цього часу такого не було. Як в армії солдати дають присягу на вірність своєму народу, так і протоколісти – служать своїй країні не залежно від того, яке прізвище носить новий глава держави. Їхнє головне завдання – забезпечити повагу до нашої батьківщини на міжнародній арені і до основних державних символів України – герба, прапора і гімну. Хто б не обіймав посаду керівника протоколу, він має з такою ж відданістю і професійністю працювати і на нового керівника держави. Адже протоколісти – це надзвичайно вузьке коло спеціалістів, які роками виховуються і шліфують свою майстерність. Це вихідці з нашого дипломатичного середовища, які володіють декількома іноземними мовами і мають серйозний досвід роботи як в державних органах влади, зокрема МЗС, так і за кордоном в складі наших посольств, консульств. Це високі професіонали, а не члени родини президента.

    Коли глава держави отримує президентські символи?

    Після того, як новообраний президент склав присягу і підписав її текст, він вважається таким, що набув президентських повноважень. Тобто він офіційно вступив на пост президента. Одразу після цього голова ЦВК вручає йому посвідчення президента, а голова КСУ – президентські відзнаки. До них відносяться президентська печатка, президентська булава і нагрудний знак президента, який ще часто називають президентський колар. До речі, він нагадує орденські ланцюги, виготовлений із жовтого і білого золота і важить близько 400 грамів. На ньому присутні родові герби Володимира-Хрестителя і Богдана Хмельницького, княжий тризуб, герби Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, до складу якого входили також і українські території, символ Гетьманщини і герб УНР. Гербова печатка президента є еталоном для засвідчення підпису глави держави на грамотах, указах та інших документах. Булава - традиційний символ спадкоємності влади. Вона вироблена із срібла і позолочена. Всередині її рукояті прихований стилет, тобто тригранний гострий ніж з булатної сталі, на якому вигравірувано латиницею девіз з дуже глибоким смислом - Omniarevertutur, тобто «Все повертається»…

    Всі ці президентські символи зберігаються в робочому кабінеті глави держави.

    Чому вручає символи не попередній президент? Якщо булава – символ спадкоємності.

    Булава – один із чотирьох символів президентської влади. Не головний і не останній за значенням. До речі, ми згадували лише три символи. Четвертим є Прапор президента – президентський штандарт, який теж вноситься в приміщення сесійної зали після того, як новообраний президент склав присягу на вірність і вступив на вищий пост.

    «Президент має поводитися як батько всіх українців»

    Як має поводитися президент у випадку форс-мажорів: якщо, наприклад, хтось з почесної варти втрачає свідомість, чи якщо у президента вислизає з рук булава?

    Президент під час непередбачуваної ситуації має вчинити як звичайна вихована людина. Пам‘ятаєте, як прямо біля п’ятого президента втратив свідомість солдат почесної варти, коли Порошенко заходив червоною доріжкою до Верховної Ради? На його б місці варто було б зупинитися і спробувати допомогти солдату. Адже президент має поводитися як батько всіх українці. А загалом, якщо під час самої церемонії щось впаде – це не трагедія і не треба шукати в цьому якогось символізму.

    Наскільки прийнятно, що перша леді ще до інавгурації активно з’являється у медіа та говорить навіть більше, ніж новообраний президент?

    На мою думку, під час виборчої кампанії тактика, яку обрав новообраний президент, виявилась вдалою: він мінімізував свої публічні виступи і тим самим не дав приводу своїм політичним опонентам маніпулятивно використати його висловлювання проти нього, виривати слова з контексту, перекручувати фрази і т.д.

    Чи суперечать законодавству наміри Зеленського переїхати з Адміністрації президента?

    Новообраний президентом може поміняти собі місце дислокації. Приміром, жити і працювати в одній з державних резиденцій або в будь-якому іншому приміщенні, придатному для виконання функцій глави держави. Це б вирішило і проблеми заторів, і значно б заощадило час главі держави на пересування.

    А якщо говорити не про резиденцію, а про офісний центр?

    Тоді такий офісний центр має належати державі. Якщо Держуправління справами зможе його фінансувати та розпоряджатися ним – чому ні? Однак доцільніше все ж таки говорити про резиденцію.

    Наталія Сокирчук, «Главком»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ