З корпусу КПІ викинуто автентичні «люстри-молекули»: у чому їхня унікальність
«Люстри-молекули» були не просто елементами освітлення, а мали підкреслювати архітектурну структуру корпусу та зимовий сад, розташований усередині
З 20 корпусу факультету електроенерготехніки та автоматики Київського політехнічного інституту викинули автентичні «люстри-молекули». Про це повідомила активістка і дослідниця архітектури модернізму та монументального мистецтва Ельміра Еттінгер, інформує «Главком».
Знищення елементів модернізму у КПІ
Повідомляється, що ці унікальні освітлювальні прилади були створені спеціально для проєкту головного архітектора нових корпусів КПІ Володимира Лиховодова. «Люстри-молекули» були не просто елементами освітлення, а мали підкреслювати архітектурну структуру корпусу та зимовий сад, розташований усередині.
На думку Еттінгер, рішення позбутися автентичних світильників є неприпустимим. Вона наголосила, що замість демонтажу над люстрами варто було попрацювати, адже «отак крок за кроком, лампа за лампою, дивовижний ансамбль зникає».
Дослідниця також зазначила, що цінними є не лише найвідоміші перший та четвертий корпуси КПІ. За білими травертиновими стінами ховаються не менш унікальні елементи, які необхідно берегти, додала вона.
Еттінгер висловила обурення тим фактом, що заклад, який здатен запускати супутники, не спроможний полагодити освітлювальні прилади: «Я розумію, лампи може не працювали як треба, вкрилися іржею. Але цей аргумент можна було б прийняти, якщо це був би не політехнічний університет, де вміють навіть супутники в космос запускати. Не кажучи про такі дрібниці як люстри».
Активістка також висловила сподівання, що така ж доля не спіткає автентичну люстру дев'ятого корпусу КПІ.
Хто такий Володимир Лиховодов
Володимир Іванович Лиховодов – видатний український архітектор, чиє ім'я тісно пов'язане з розбудовою Київського політехнічного інституту у другій половині ХХ століття.
Лиховодов був головним архітектором КПІ протягом майже трьох десятиліть (з 1995 до 2010 року, а також керував проєктами розбудови інституту ще з 1970-х років). Під його керівництвом у 1973–1975 роках було створено перспективний Генеральний план КПІ, він керував втіленням цього плану, внаслідок чого навчально-виробничі площі інституту зросли втричі.
Лиховодов є лауреатом Державної премії УРСР у галузі архітектури (1988), премії Ради Міністрів СРСР (1978), заслужений працівник культури України.
Лиховодов брав участь у проєктуванні Будинку торгівлі у Києві (1982), Музично-драматичного театру в м. Грозний, а також комплексів будівель Львівського та Кишинівського політехнічних інститутів.
Нагадаємо, під час масованої ракетної атаки на Київ 23 червня одна з цілей ворога припала на Солом’янський район. Унаслідок обстрілу пошкоджень зазнав кампус Національного технічного університету «КПІ імені Ігоря Сікорського».
Коментарі — 0