«Моя Одіссея із Києва до Києва»: у столиці відкрилася унікальна виставка до 120-річчя Сержа Лифаря
Виставка візуалізує дивовижний шлях митця: від київських витоків до світового визнання
У Музеї історії міста Києва презентували проєкт «Серж Лифар. Моя Одіссея із Києва до Києва». Виставка присвячена ювілею одного з найвидатніших киян XX століття – артиста балету, хореографа та колекціонера, який підкорив світову сцену, але все життя мріяв про повернення додому. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на пресслужбу музею.
Проєкт «Серж Лифар. Моя Одіссея із Києва до Києва» приурочений до 120-ї річниці від дня народження митця. Назва виставки символічна: вона відсилає до мемуарів Лифаря та його головної нездійсненої мрії – вільно приїжджати до рідного міста та ставити на київській сцені свої балети.
В експозиції представлені унікальні матеріали з особистої колекції артиста. Ці артефакти після його смерті офіційно передала Києву спадкоємниця Ліллан Алефельдт.
«Колись усі ці речі були важливою частиною його яскравого артистичного життя, його повсякдення та творчої біографії. Презентувати частину такої унікальної меморіальної колекції – особлива відповідальність і велика честь для нашої команди», – зазначила генеральна директорка Музею історії міста Києва Вікторія Муха.
Виставка візуалізує дивовижний шлях митця: від київських витоків до світового визнання. Експозиція включає мистецькі твори та документи з колекції Лифаря, рідкісні видання та книги, що зберігаються у фондах Музею історії міста Києва та Національного музею історії України, матеріали, що розкривають його таланти не лише як танцівника, а й як теоретика танцю, літератора та пристрасного колекціонера.
У 24 роки Лифар очолив балетну трупу Паризької опери. Він керував нею понад 30 років, фактично відродивши французький балет та зробивши його самостійним видом мистецтва, а не просто «доповненням до опери».
Попри світову славу та роки життя у Франції, Лифар відмовився від французького громадянства, яке йому пропонував Шарль де Голль. Його відповідь стала легендарною: «Я українець, і моя батьківщина – Україна». На його могилі на цвинтарі Сент-Женев’єв-де-Буа написано: Serge Lifar de Kiev («Серж Лифар з Києва»).
Окрім хореографії (поставив понад 200 балетів), Лифар був талановитим художником, викладав історію танцю в Сорбонні та зібрав одну з найцінніших приватних бібліотек Європи.
Вдова митця, графиня Ліллан Алефельдт, передала рідному місту Лифаря його найбільші скарби: орден Почесного легіону, сценічні костюми та «Золотий черевичок» – вищу балетну нагороду.
Партнерами проєкту виступили Національний музей історії України та Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря.
Експозицію можна переглянути до 18 січня 2026 року згідно з графіком роботи музею: середа – неділя – з 12:00 до 19:00, понеділок, вівторок – вихідні.
Місце проведення: вул. Богдана Хмельницького, 7, 1-й поверх, Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва.
Нагадаємо, У Музеї історії міста Києва триває історичний виставковий проєкт «Київ через об’єктив. З історії міської фотографії. 1850-1930 роки», присвячений зародженню та стрімкому розвитку фотографії у Києві. Світлини, представлені на виставці, це – передусім інформативний візуальний переказ життя киян кінця ХІХ – 30-х років ХХ століття. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на пресслужбу музею.
Читайте також:
Коментарі — 0