Реставрація Флорівського монастиря: експосадовцю КМДА повідомлено про підозру
Під час реконструкції келій Флорівського монастиря, що є пам'яткою містобудування та архітектури національного значення, було допущено розтрату бюджетних коштів. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на пресслужбу Київської міської прокуратури.
Реставрація найстарішого жіночого монастиря Києва зі збитками
Прокурори Деснянської окружної прокуратури м. Києва повідомили про підозру колишньому заступнику генерального директора з питань реставрації та експлуатації Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури заповідних територій виконавчого органу Київради (КМДА).
За даними прокуратури, експосадовець підозрюється у розтраті бюджетних коштів під час реставрації пам’ятки містобудування й архітектури національного значення – корпусу Флорівського монастиря.
Слідство встановило, що підозрюваний уклав договір із товариством-підрядником на виконання робіт з реставрації пам’ятки архітектури. «Попри те, що частину робіт виконали неякісно, частину – за завищеною вартістю, підряднику перерахували оплату за такі роботи», – зазначили у прокуратурі.
Висновками проведених судових експертиз підтверджено збитки столичному бюджету на суму 660 тис. грн.
Що відомо про Флорівський монастир
Флорівський монастир, розташований у серці Подолу, між жвавою Контрактовою площею та загадковою Замковою горою, є справжньою перлиною стародавнього Києва. Вперше ця жіноча обитель згадується в літописах 1566 року.
У далекому XVIII столітті сюди переселили монахинь із Вознесенського монастиря, який розташовувався поблизу Києво-Печерської Лаври. Тоді ще ніхто не підозрював, які випробування чекають на обитель. У 1811 році велика пожежа охопила весь Поділ, і монастир не уникнув цієї катастрофи. Дерев’яні будівлі згоріли вщент, а кам’яні зазнали значних пошкоджень. Проте сестри монастиря відбудували обитель, цього разу вже переважно з каменю, що додало їй міцності та стійкості.
З приходом XX століття монастир зазнав чергових випробувань. У 1919-1920 роках нова влада націоналізувала майно Флорівської обителі. На її території утворилося так зване «Містечко металістів», де будівлі перетворили на майстерні, склади та робітничі гуртожитки. Багато споруд було змінено, деякі повністю знесли.
Під час Другої світової війни, коли Київ опинився під окупацією, обитель відновила свою діяльність. Війна залишила глибокі шрами на її будівлях, але сестри знову взялися за відновлення. Ремонтні роботи почалися ще на зламі 1940-1950-х років і тривали багато років. Монастир більше не закривали, а наприкінці 1980-х років до нього почали повертати храми та корпуси, які були втрачені раніше.
Флорівський монастир є справжнім зразком гармонійного поєднання архітектурних стилів різних епох. Тут переплітаються бароко, класицизм та пізніші стилі, створюючи унікальний ансамбль, який доповнює панораму Подолу.
Монастир зберігає у своїх стінах безцінні святині, які приваблюють паломників з усіх куточків світу. Тут можна поклонитися списку Казанської ікони Божої Матері, мощам преподобної Єлени Флорівської, а також частинкам мощей святих Лавра, Варвари, Георгія Побідоносця, Миколая Чудотворця, Феодосія Чернігівського, Йова Почаївського та багатьох інших.
Нагадаємо, внаслідок обстрілу Києва у ніч проти 24 січня постраждали об'єкти заповідника «Києво-Печерська лавра». Вони межують із Дальніми печерами, яким понад десять століть. Удар прийшовся на галерею, яка веде до входу Дальніх печер. Внаслідок цього пошкоджено кілька дверей і винесено декілька віконних рам.
Коментарі — 0