В одному з будинків-«ромашок» на Оболоні вийшли з ладу всі інженерні системи

В одному з будинків-«ромашок» на Оболоні вийшли з ладу всі інженерні системи
Перший однопід’їздний житловий будинок «ромашка» або «кукурудза» був побудований у 1981 році
фото з відкритих джерел

Жителі будинку вимагають негайної реакції міської влади та відповідних служб на проблему у будинку

Ситуація з функціонуванням інженерних мереж в одному з експериментальних будинків на столичній Оболоні за адресою Оболонська площа, 2, досягла критичної межі. Про це повідомляє портал «Моя Оболонь», інформує «Главком».

Як повідомляють читачі пабліка, в одному з експериментальних будинків, які більш відомі місцевим жителям як «ромашка» або «кукурудза», з  9 січня немає опалення, з 13 січня – відсутня холодна вода, є проблеми з електромережею, не працюють ліфти.

Читачі повідомляють, що станом на сьогодні у 18-поверхівці не працює навіть каналізація.

«Жителі будинку вимагають негайної реакції міської влади та відповідних служб на цю ситуацію, яка є однією з найскладніших в місті. Але, за їх словами, поки їхні звернення фактично ігноруються», – йдеться у повідомленні. 

Допис у пабліку «Моя Оболонь»
Допис у пабліку «Моя Оболонь»
скриншот

Що відомо про будинки-«кукурудзи»

Однопід’їздні житлові будинки типу «ромашка» (або «кукурудза»), висотою 18 та 22 поверхи, були зведені на межі 1980-1990-х років на площі Дружби Народів СРСР (нині – Оболонська), 2 та 2-А. Ці будівлі є частиною єдиного архітектурного ансамблю, побудованого за унікальною для свого часу технологією і мають каркасно-панельну конструкцію з монолітним ядром жорсткості. Будівлі зводили методом «ковзної опалубки», коли перекриття формувалися внизу, а потім піднімалися вгору потужними домкратами.

Будівництво будинку-«ромашки»
Будівництво будинку-«ромашки»
фото з відкритих джерел

У 18-поверховому будинку поверхів із квартирами – 15, а ще на двох нижніх та одному верхньому розташовані технічні приміщення. Архітекторами будинку виступили М. Будиловський і ще ціла команда професіоналів. Будинок побудований у вигляді циліндричної вежі з напівкруглими балконами. Нижня частина будівлі являє собою відносно невеликий стилобат, оточений колонами-опорами.

Будівництво першого будинку-«ромашки»
Будівництво першого будинку-«ромашки»
фото з відкритих джерел

У стилобаті розташований вхід, через який можна потрапити до ліфтів та сходів, про які варто згадати окремо. Оскільки, відповідно до норм пожежної безпеки, сходовий майданчик в будь-якому житловому будинку має бути незадимлюваним, архітектору довелося попрацювати над розв'язанням цього питання для вежі, де немає спільних балконів-галерей і навіть вікон у цій її частині. Річ у тім, що сходи цієї споруди з усіх боків оточені квартирами, перебуваючи в самому центрі будинку. Тому для забезпечення вентиляції та димовидалення всередині будівлі була передбачена вертикальна шахта, що закінчується великою металевою конструкцією на даху, через яку повітря й потрапляє всередину.

Перший рднопід’їздний житловий будинок «ромашка» або «кукурудза» був побудований у 1981 році на площі Дружби Народів СРСР
Перший рднопід’їздний житловий будинок «ромашка» або «кукурудза» був побудований у 1981 році на площі Дружби Народів СРСР
фото з відкритих джерел

На поверхах розташовано по шість двокімнатних квартир із майже трикутними кухнями, що розміщені між кімнатами. Як зазначалося, характерний зовнішній вигляд став причиною того, що оболонці прозвали будівлю «будинок-ромашка», «кукурудза» або навіть «будинок без вікон». І в цьому разі такий вислів не є перебільшенням. По-перше, на фасаді будівлі видно лише балкони, а по-друге, традиційні вікна у вежі справді відсутні – їх замінюють величезні вітрини заввишки на всю стіну між балконами та кімнатами.

Нагадаємо, станом на вечір 20 січня у Києві повністю відновлено водопостачання, припинене внаслідок російської атаки. Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що ситуація в енергосистемі залишається вкрай напруженою. У Києві продовжують діяти екстрені відключення. Проте енергетики розробили низку технічних рішень, які дозволять перейти від екстрених до жорстких, але прогнозованих графіків.

До слова, аварійні бригади у Києві працюють у надвисокому темпі, без перерв по декілька днів, щоб забезпечити киян теплом світлом та водою. Через перенавантаження комунальники отримують обмороження та фізичне виснаження, деякі фахівці не витримують навантаження.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів