Битва за Київщину. Тіньові куратори та перші жертви

Офіс президента за перші п’ять місяців свого владарювання так і не встиг розставити всіх голів облдержадміністрацій. Харківщина, наприклад, отримала керівників лише на днях. Але тим часом вже зафіксовані пішли перші кадрові втрати серед нової хвилі губернаторів.

20 жовтня Кабмін погодив звільнення голови Луганської ОДА Віталія Комарницького та голови Київської ОДА Михайла Бно-Айріяна, яких призначили буквально кілька місяців тому. Особливо водевільною вийшла відставка останнього: Бно-Айріян стверджує, що сам написав заяву на звільнення і підкріпив її цитатою з герою роману «Сад Гетсиманський» про те, що краще вмерти один раз гордо, ніж повзати на колінах. За цими пафосними висловлюваннями насправді криється запекла підкилимна боротьба за ключовий регіон. 

Глава Київської ОДА Михайло Бно-Айріян написав заяву на ім'я президента Володимира Зеленського з проханням підтримати його відставку. Чиновник йде з посади через всього 100 днів після призначення на тлі критики з боку частини правлячої партії

Бно-Айріян став розмінною фігурою і жертвою інтриг, які ведуть тіньові куратори області, чий тіньовий бізнес зав’язаний на митних потоках. Їм був вигідний слабкий персонаж на чолі столичної області, але такі ігри викликали невдоволення в інших гравців – насамперед олігарха Ігоря Коломойського. Тому відставка голови ОДА – лише початок серйозних баталій за Київщину серед різних 

«Помер гордо»

Чутки про відставку київського губернатора з’явилися наприкінці вересня. З’ясувалось, що декларацію для того, щоб обійняти цю посаду подав харків’янин, бізнесмен Олексій Чернишов. Тоді Бно-Айріян всіляко заперечував, що буде писати заяву про відставку і скаржився на інформаційну кампанію проти себе, яку вів, зокрема, депутат-мажоритарник від «Слуги народу» Олександр Дубінський. Той звинувачував чиновника в фінансових махінаціях при купівлі лінійного прискорювача для Київського обласного онкодиспансера та мільйонних витратах на закупівлі автомобілів преміум-класу за рахунок бюджету.

20 жовтня Кабінет міністрів погодив призначення бізнесмена Олексія Чернишова новим головою Київської обласної державної адміністрації

Хоча справжні причини бажання Бно-Айріяна «померти гордо», схоже, полягають в іншому. Маленька ремарка: 25 жовтня прем‘єр-міністр Олексій Гончарук провів нараду на Чернівецькій митниці, де дав місяць на усунення контрабанди на ній. Колишній голова Чернівецької митниці Микола Салагор називав «фактичним власником усієї контрабанди» бізнесмена Іллю Павлюка. Який, як запевняє той же Дубінський, разом із керівником обласного штабу президентської сили Володимиром Ковалем та екс-нардепом Віктором Тимошенком і лобіював Бно-Айріяна на губернаторську посаду. Павлюк ставав героєм журналістських розслідувань, в яких його також називали королем контрабанди та «рішалою» на митниці.

Під час останньої виборчої кампанії журналісти Bihus.Info, які отримали доступ до внутрішнього листування «слуг народу» з’ясували, що Павлюк очолює в їхньому штабі умовну групу «Регіони». Головні завдання Павлюка полягали в координації і фінансуванні представників «Зе-команди» на місцях. Зокрема, пошуком підприємців для фінансування виборчого фонду. Але формально Павлюк ніяк не світився в оточенні Зеленського, а представники президентської команди (Сергій Шефір, зокрема) категорично заперечували його належність до неї. Зрозуміти їх можна через дуже бурхливе минуле цього персонажа.

Тінь Калетника

Свого часу Павлюк був помічником головного митника країни Ігоря Калетника. Нагадаємо, той отримав цю «жирну» посаду завдяки плідній співпраці Комуністичної партії, яку він представляв, з Партією регіонів. Союз (хоч не такий вже «нерушимий») вічно юних ленінців з клятими капіталістами цілком тримався на розподілі контрабандних потоків. Тоді непублічний Павлюк «прославився» завдяки дуже мутній історії. В 2011 році його викрали прямо в центрі Києва, але родичі швидко змогли зібрати викуп в $2 млн, а згодом накрили й саму банду викривачів. Цю справу курувало особисто тодішнє керівництво МВС.

Ілля Павлюк, в часи Януковича значився помічником Ігоря Калєтніка, нардепа який згодом очолив Державну митну службу У штабі Зеленського він опікувався фінансами регіональних команд

Павлюк несподівано сплив за нової влади, якій він швидко довів свою корисність. Бізнесмен також намагався налагодити бізнес-стосунки з Росією. В цьому році Кремль різко скоротив квоти на постачання нафтопродуктів до України, і Павлюк активно проводив зустрічі в Москві, аби ці квоти, які розподіляються за рішеннями російського уряду, «осідлати».

Співрозмовники у фракції розповідають, що через підконтрольних йому людей у «Слузі» Павлюк вибив в проекті держбюджету на наступний рік норму щодо підвищення ставки акцизу на цигарки в 2,5 раза. Це вже викликало паніку у транснаціональних тютюнових компаній, які працюють в Україні. Деякі з них, що є в числі найбільших платників податків, навіть пригрозили піти з ринку. В чому ж зацікавленість Павлюка. Джерела у «Слузі народу» пояснюють: якщо ставки будуть підняті так радикально і вартість пачки цигарок сягне ста гривень, це зробить контрабандні поставки суперпривабливими і посилить потік нелегального тютюну з Росії та Білорусі, на чому відповідно дуже непогано зароблять митники і контрабандисти. 

Митниця дає «Добро»

Компаньоном Павлюка називають Віктора Тимошенка – ще одного «короля митниці». Тимошенко родом з села Кодаки Васильківського району і має серйозні зв'язки в столичному регіоні. Журналіст Юрій Бутусов зазначає, що Павлюк з Тимошенком є кураторами Київського регіону в центральному штабі партії нового президента, а їхня група конкурує за вплив в партії влади щодо кадрових розстановок на державні посади. Як і багато бізнесменів, Тимошенко був щільно зав’язаний у політичні схеми. Під час своїх перебувань в Верховній Раді він змінив кілька фракцій – «Єдину Україну», «Регіони України», Народну партію, Соцпартію. Колишній президент «Легбанку» займав керівні посади в податковій службі і на митниці, тож про ситуацію в цих органах, які здавна вважаються найкорумпованішими, знає не з чужих слів.

ЗМІ повідомляли, що Тимошенко налагодив схеми з поставки в Україну товарів з Китаю. Відбувалося все дуже нехитро: через фірму Тимошенко з показовою назвою «Добро» підставні приватні особи замовляли товари в Піднебесній. На розмитненні в податковій декларації фігурували зовсім інші товари в іншій кількості і за іншою вартістю. Після сплати копійчаних податків товар йшов на спеціально створені компанії. Звісно, такі схеми не могли б існувати без «кришування» зверху, подейкували про залученість у схеми керівництва Служби безпеки.

Як зазначає журналіст «1+1» Євгеній Плінський, Павлюк контролює Харківську митницю через тіньового кардинала області Вадима Слюсарева, якого спочатку бачили губернатором області. Тимошенко ж намагається з останніх сил лишити Бно-Айріяна на посаді, запевнивши Зеленського не підписувати заяву про відставку. Але якщо президент в ситуації з екссекретарем РНБО Данилюком чітко дав зрозуміти, що не допустить шантажу заявами, чому в цьому випадку він має дати задню? Тим більше що губернатор, який так жалівся на малу зарплату держслужбовця, обставив себе зручними людьми та припинив реагувати на сигнали з Офісу президента.

Загальмувавши в битві за Київ, пустити у вільне плавання ще й столичну область Банкова вже просто не має права.

Інна Михайлівська, для «Главкома»