Страйки коштують Європі мільярди: хто втрачає найбільше

Один день загальнонаціонального страйку може коштувати економіці Німеччини €2,5 млрд, Франції – €1,6 млрд, а Італії – €1,2 млрд. Водночас ці суми не дорівнюють фактичним збиткам: частину невиконаної роботи підприємства та установи можуть надолужити пізніше. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на розрахунки Euronews.

Які країни втрачають найбільше

Аналітики застосували до всіх країн однакову методику. Річний валовий внутрішній продукт (ВВП) поділили на 365 днів, щоб визначити середній обсяг виробництва за добу. Потім припустили, що страйкує кожен п'ятий працівник, а економіка недоотримує приблизно п'яту частину денного результату.

За даними Eurostat за 2025 рік, потенційні втрати розподілилися так:

• Німеччина – €2,5 млрд за день;

• Франція – €1,6 млрд;

• Італія – €1,2 млрд;

• Іспанія – €930 млн;

• Бельгія – €350 млн;

• Португалія – €170 млн.

Іспанська економіка за 2025 рік виробила продукції та послуг на €1,69 трлн. У середньому це близько €4,6 млрд на добу. За використаною методикою потенційні втрати від масштабного страйку становлять приблизно п'яту частину цього показника.

Розрахунок є орієнтовним. Загальнонаціональні акції не зупиняють усю економіку рівномірно. Найбільше від них потерпають транспорт, освітні заклади та державні служби, тоді як частина підприємств і офісів продовжує працювати.

Чому фактичні збитки можуть бути меншими

Вартість виробництва, яке не відбулося за один день, не тотожна остаточним втратам економіки. Частину замовлень можна виконати пізніше, вантажі відправити наступного дня, а на підприємствах організувати додаткові зміни.

Показовий приклад – Франція. Банк Франції оцінив, що страйки проти пенсійної реформи в березні та квітні 2023 року зменшили економічне зростання приблизно на 0,1 відсоткового пункту в першому кварталі. У другому кварталі економіка компенсувала приблизно таку саму величину.

Схожий ефект зафіксували й під час соціальних протестів навесні 2018 року. За оцінкою французького Національного інституту статистики та економічних досліджень (INSEE), вони також знизили квартальне зростання ВВП приблизно на 0,1 відсоткового пункту.

Однак не всі втрати можна надолужити. Працівники залишаються без оплати за день страйку, авіакомпанії втрачають виторг за скасовані рейси, а готелі – за незайняті номери. Держава також недоотримує податки з економічної діяльності, яка не відбулася.

Париж – спалені автомобілі та розбиті вітрини

фото: Reuters

 Бельгія встановила рекорд за втраченими робочими днями

Особливу небезпеку для економіки становлять не поодинокі акції, а регулярні зупинки роботи. Прикладом стала Бельгія, де кількість невідпрацьованих через страйки днів досягла історичного максимуму.

За даними Європейського інституту профспілок (ETUI), у 2025 році країна втратила 1 354 845 робочих днів. У перерахунку це 313 днів на тисячу працівників. Попередній рекорд становив 299 днів і був зафіксований 1993 року.

Для порівняння, у Нідерландах 23 страйки призвели до втрати майже 60 тис. робочих днів за 2025 рік.

У Німеччині Інститут економічних і соціальних досліджень (WSI) нарахував близько 645 тис. невідпрацьованих днів. Це нижче за довгостроковий середній показник, хоча німецька економіка майже в сім разів більша за бельгійську.

фото: AFP

Іспанія вимірює страйки за споживанням електроенергії

В Іспанії масштаб загальнонаціональних страйків оцінюють, зокрема, за змінами споживання електроенергії. Цей показник допомагає зрозуміти, наскільки сильно зупиняється економічна активність.

Під час загального страйку в листопаді 2012 року ранковий попит на електроенергію був на 11,4% нижчим за звичайний рівень. У березні того самого року падіння сягнуло 15,4%. Дані оприлюднило міністерство внутрішніх справ Іспанії з посиланням на оператора електромереж Red Eléctrica.

фото: Reuters

Як страйки впливають на фінансові ринки

Фінансові ринки поки не демонструють значного занепокоєння через протестну активність. Іспанський фондовий індекс IBEX 35 9 листопада закрився на позначці 19 742,5 пункту. Це на 14,1% вище за показник на початку року та приблизно на 3% нижче за історичний максимум.

Для інвесторів одноденний страйк може бути короткочасним потрясінням, наслідки якого підприємства здатні подолати. Однак регулярні зупинки роботи створюють триваліші ризики для бізнесу та економіки.

Нова хвиля протестів у Європі

У листопаді трудові конфлікти загострилися одразу в кількох європейських країнах. 11 листопада в Іспанії відбувся перший із 2012 року спільний загальнонаціональний страйк двох найбільших профспілок – Comisiones Obreras (CCOO) та Unión General de Trabajadores (UGT).

Працівники вимагали доступнішого житла, підвищення зарплат відповідно до інфляції та поліпшення роботи державних служб. Про перебіг акції в Іспанії раніше повідомляв «Главком».

В інших країнах також готуються до нових акцій:

• в Італії профспілка CGIL оголосила загальний страйк на 20 листопада;

• у Бельгії профспілки попередили про можливі протести протягом тижня з 23 листопада;

• у Франції профспілки готують нові протестні акції, продовжуючи кампанію проти урядової соціально-економічної політики.

За попередніми даними Європейського інституту профспілок, 2025 рік став найактивнішим за кількістю страйків у Європейському союзі з 1991 року.

Нагадаємо, наприкінці жовтня масштабні протести відбулися в Італії, де демонстранти виступали проти зростання вартості життя, збільшення військових витрат та вимагали підвищення зарплат. Акції охопили понад 40 міст. У Римі та інших населених пунктах сталися сутички з поліцією.