Парламент береться за розгляд програми уряду: новий прем'єр не пропонує іншого порядку денного, але помітно змінює акценти
На початку цього тижня увага Верховної Ради була прикута до кадрових питань – обрання міністрів оборони та закордонних справ. Тепер на нардепів чекає ухвалення програми нового уряду. Нещодавно призначений Кабмін Сергія Корецького затвердив та подав її до парламенту 17 серпня.
«Основна мета програми – вистояти та перемогти у війні за Незалежність. Це наша спільна робота та спільна відповідальність за результат», – заявив прем’єр, анонсуючи документ.
Востаннє Верховна Рада затверджувала Програму діяльності уряду ще у 2019 році, коли її подавав перший уряд часів президента Володимира Зеленського на чолі з Олексієм Гончаруком. Його наступник Денис Шмигаль виносив програму свого Кабміну у 2020 році, але безрезультатно. У підсумку уряд Шмигаля пропрацював рекордні п’ять років без офіційно затвердженої парламентом програми дій.
Формально за Конституцією та законом «Про Кабінет міністрів України», затверджена парламентом програма дає уряду річний імунітет від відставки. Але де-факто вийшов парадокс: уряд Гончарука при затвердженій програмі пропрацював лише пів року (Гончаруку не висловлювали недовіру, він сам подав у відставку), а Шмигаль без програми навпаки – став найбільш витривалим прем’єром.
«Відмінниця» Юлія Свириденко, що прийшла на заміну Шмигалю у 2025 році, програму свого уряду до парламенту подавала, але нардепи вирішили зберегти можливість в будь-який момент висловити недовіру Кабміну і її не затвердили. До того ж, Свириденко заходила на високу посаду на тлі низки скандалів, що не стосувалися її безпосередньо, але зачіпали її провідника у коридорах влади – на той момент голову Офісу президента Андрія Єрмака. Це аж ніяк не сприяло високому рівню довіри до прем’єрки серед деморалізованих депутатів.
Ініціатором відставки Свириденко, яка не досиділа року каденції лічені дні, став не парламент, а президент, рішення якого стало несподіванкою для всіх. І майже напевно можна припускати, що при всьому своєму розчаруванні Юлія Анатоліївна не стала б пручатися такому рішенню, навіть якби відставка відбулася значно раніше, а вона мала річний імунітет. Тож значення програми як «рятівного кола» для Кабміну не варто переоцінювати.
Колишній голова НАК «Нафтогаз» Сергій Корецький – суто президентська креатура, яка не викликала великих питань та претензій майже ні в кого. Новий прем’єр з самого початку намагається вибудувати конструктивні стосунки з парламентом. І цілком реально, що Корецький стане другим прем’єром, програму уряду якого затвердить цей парламент цього скликання.
Якщо порівняти програму уряду Корецького з програмою уряду його попередниці, то кидаються в очі кілька відмінностей. Корецький не пропонує радикально іншого порядку денного, але помітно змінює його акценти. Соціальна політика поступається місцем людському капіталу, а замість окремих пріоритетів новий уряд вибудовує ієрархію стратегічних цілей.
«Главком» порівняв програми двох урядів та з’ясував, чим відрізняються підходи Свириденко та Корецького.
Зміна акцентів
Зовні програми виглядають схожими – є пріоритети, цілі для міністерств, завдання та показники їх виконання. Але це документи з різною філософією.
В програмі Свириденко було визначено 12 основних пріоритетів (національна безпека і оборона, інтеграція до ЄС, добробут, ветеранська політика тощо). Далі були розписані програмні та операційні цілі для кожного міністерства з конкретними критеріями досягнення до кінця 2025 та 2026 років.
Корецький додає до цієї конструкції ще один рівень – чотири програмних напрями роботи:
- зміцнення стійкості та наближення справедливого миру,
- відновлення та розвиток людського капіталу,
- побудова спроможної європейської держави,
- прискорення відновлення та економічного розвитку.
Кожен з цих напрямів розбитий на три стратегічні цілі (загалом їх 12), при цьому цілі розбиваються на «підцілі».
Якщо програма Свириденко була радше побудована на окремих тематичних пріоритетах, то програма Корецького – більш ієрархічна, в ній простежується чіткіша прив’язка конкретних цілей до відповідальних міністерств.
Від добробуту – до стійкості
Свириденко будувала програму з помітним соціальним ухилом – окремим пріоритетом був добробут, а серед завдань – підтримка сімей і дітей, охорона здоров’я, освіта, соціальні виплати, та нові соціальні програми на кшталт «єЯсла», «єСадок». Підхід Корецького більш жорсткий – вистояти, зміцнити оборону, забезпечити стійкість енергетики й економіки... Звісно, не забуває він і про соціальну політику, вона досить детально прописана, але не домінує в програмі і підпорядкована логіці здатності держави працювати в умовах війни.
Бізнес: відмова від мораторію
У програмі Свириденко одним із ключових інструментів підтримки бізнесу була дерегуляція. Цей інструмент колишня прем’єрка доповнила пропозицією запровадити п’ятирічний мораторій на перевірки. Щоправда, цю норму Верховна Рада так і не ухвалила. Дерегуляція збереглася і у програмі Корецького, але мораторій вже не на часі.
Менше цифр у «соціалці»
Колишня прем’єрка більше сипала конкретними сумами, що виділяються на соціальну сферу: наприклад, щодо задоволення основних потреб прифронтових громад на щонайменше 25 млрд грн у 2025 р. та 50 млрд грн у 2026-му або базового розміру оплати праці лікаря первинної медичної допомоги не менш ніж 35 тис. грн. В програмі Корецького є місце і для прифронтових громад, і для лікарів, але загалом він воліє поводитися із цифрами обережніше.
І зрозуміти прем’єра можна: у 2026 році ще ситуація з бюджетними надходженнями ще напруженіша, ніж роком раніше. Відповідно, і видатки доводиться планувати з меншим оптимізмом.
З фінального варіанту програми навіть зник пункт про підняття мінімальної пенсії у наступному році до 6 тис. грн. Замість нього внесено критерій про перехід до кінця наступного року до нової моделі пенсійного забезпечення, що включає базовий захист за віком, страхову пенсію відповідно до зроблених внесків, професійні пенсійні механізми та добровільні накопичення.
З тієї «грошової» конкретики, що все-таки є в програмі: зокрема, до кінця наступного року має бути підвищено зарплату на 20% педагогічним, науково-педагогічним працівникам і на 50% – науковим працівникам за результатами атестації. Також, за планами уряду уже цього року близько 350 тис. домогосподарств мають отримати по 19,4 тис. грн допомоги на проходження зимового періоду.
Антикорупція: «діджитал» – на другий план
Корецький, на відміну від попередниці, не ставить в пріоритети впровадження цифрових антикорупційних інструментів («е-Суд», «е-Акциз», моніторинг грального бізнесу). Прем’єр у програмі їх майже не згадує і робить акцент на сприянні антикорупційним реформам, посиленні верховенства права та системних зусиллях усіх гілок влади. При цьому показово, що в програмі жодним чином не згадуються антикорупційні органи – НАБУ, САП і НАЗК.
ЄС: від підготовки – до конкретики
Програма Свириденко писалася влітку 2025 року, коли Україна тільки готувалася відкрити кластери переговорів для вступу до ЄС. Відповідно в ній превалювали загальні формулювання про прискорення євроінтеграції та підготовку до переговорів.
Наразі вже відкрито перший та шостий кластери («основи процесу вступу до ЄС» та «зовнішні відносини»), тому новий прем’єр може дозволити собі ширший горизонт планування наступного етапу. Уряд Корецького планує відкрити в 2026-2027 роках інші чотири кластери.
Більшість євроінтеграційних орієнтирів – від укладення угоди про «промисловий безвіз» і подання заявки до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) до затвердження дорожньої карти членства в ОЕСР ((Організації економічного співробітництва та розвитку) – уже були закладені урядом Свириденко. Проте команда Корецького працюватиме з ними в інших реаліях – після початку формальних переговорів про вступ до ЄС.
Те, що у програмі Свириденко виглядало більше набором орієнтирів на перспективу, у програмі Корецького складається в послідовний план дій, прив’язаний до конкретних етапів переговорного процесу.
Культура та спорт – поза пріоритетами?
В програмі Свириденко в окремі пріоритети на рівні з обороною, євроінтеграцією, бізнесом, освітою була винесена культура, в програмі Корецького вона згадується переважно в розділі про профільне міністерство. Так само серед програмних напрямів та пріоритетів діючого уряду не знайшлося місця спорту, який у Свириденко був серед найважливіших напрямів.
По «дрібницях»
З новацій-«дрібниць» можна виділити обіцянку уряду Корецького створити в 2026-2027 роках умови для відкриття повітряного простору України. Щоправда, без жодної конкретики. Уряд Свириденко не брав на себе навіть таку відповідальність. Також, серед іншого, новий уряд планує сформувати ефективну систему контролю за обігом зброї, реформувати систему залізничного транспорту та розпочати впровадження Стратегії державної міграційної політики.
Відверто слабке місце програми Корецького – надто оптимістичні в нинішніх умовах розрахунки на зростання доходів бюджету, ріст переробки та розширення експорту. Поки в уряді малюють ці плани, український бізнес майже щодня переживає обстріли підприємств та складів, отримує шалені збитки та страждає від значно звужених через морську блокаду можливостей для експорту. Наскільки ці урядові розрахунки реалістичні, стане зрозуміло вже восени, коли Кабмін внесе проєкт держбюджету на 2027 рік.
Зрештою, головним викликом для нового уряду стане не стільки підтримка програми парламентом (працювати можна і без неї), скільки відповідь на питання – чи зможе українська економіка витримати такий шалений тиск і втримати принаймні базову стійкість.
Павло Вуєць, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0