Скандальний Окружний адмінсуд Києва другий рік як ліквідовано, але держава і далі утримує пів сотні його суддів
25 грудня 2023 року з будівлі на вулиці Петра Болбочана, 8 було відправлено листа за підписом судді Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка, який раніше очолював цей суд. Адресат, вказаний на конверті, – голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик.
Суддя Вовк бив на сполох, переконував Усика: мовляв, під загрозою опинився авторитет усієї Вищої ради – самоврядного органу, який призначає та звільняє всіх суддів України. Причина цьому – член ВРП, у минулому адвокат Роман Маселко. На думку Вовка, у Маселка «сформоване упереджене ставлення» до низки суддів, а тому він має «постійний реальний конфлікт інтересів…, у тому числі щодо суддів ОАСК». З таких міркувань, дав пораду суддя Вовк голові ВРП Усику, Романа Маселка негайно треба звільнити.
Родзинка цієї історії у тому, що з моменту ліквідації Окружного адміністративного суду Києва минуло більше року, проте, як ми бачимо, цей орган досі живий. «Живучість» Окружного суду за нинішніх може видаватися абсурдом. Але факт залишається фактом: пів сотні суддів Окружного адміністративного суду попри його ліквідацію і попри війну продовжують одержувати солідні винагороди, нічого при цьому не роблячи. Ніякого правосуддя вони не здійснюють: не виносять рішень та постанов. А деякі судді, зокрема вищезгаданий Павло Вовк, більш відомий суспільству за кейсом НАБУ «Плівки Вовка», ще й намагаються далі впливати на всю систему правосуддя.
Мільйони за гарні очі
На кінець листопада 2023 року в ліквідованому Окружному адмінсуду Києва нараховувався 51 суддя. Практично кожен з них одержав понад 1 млн грн суддівської винагороди за підсумками 11 місяців. Загалом за січень-листопад 2023-го суддям ОАСК нараховано 65,3 млн грн винагороди, з них виплачено на руки (з урахуванням відмінусованих податків) 51,1 млн грн.
Всього за січень-листопад 2023-го суддям ОАСК нараховано 65,3 млн грн винагороди
Частина суддів не полінувалися і задекларували отримані гроші, які їм виплатила держава. Зокрема, суддя Наталія Клименчук вказала, що у листопаді 2023 року отримала 143,8 тис. грн зарплати у суді, які є недіючим.
Солідні виплати «впали» суддям ОАСК Тетяна Шейко і Олександру Кармазіну – 209,6 тис. грн і 295,4 тис. грн, відповідно. Додамо, що всі судді та держслужбовці зобов’язані декларувати місячні доходи, які перевищують 50 прожиткових мінімумів (134 тис. грн), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2023-му – 2684 грн).
Заробітки судді Павла Вовка, який має зуб на члена ВРП Маселка, також чималі.
За 11 місяців 2023 року Вовк на рівному місці «підняв» 1,6 млн грн.
Нагадаємо, що рік тому у коментарі «Главкому» згаданий член Вищої ради правосуддя Роман Маселко попереджав: ліквідація Окружного адміністративного суду Києва не означає автоматичне звільнення суддів. Вони залишаються суддями і отримуватимуть суддівську винагороду без надбавок.
За що Зеленський і Рада «знесли» суд?
Чому ж виник такий парадокс: суду нема, а судді вдають, ніби працюють і при цьому отримують винагороду?
Повернімося у недавнє минуле. У квітні 2021 року президент Володимир Зеленський відреагував на електронну петицію та звернення антикорупційних громадських організацій щодо запуску процедури ліквідації столичного Окружного адмінсуду. Зокрема, глава держави направив до Верховної Ради відповідний законопроєкт як невідкладний.
«У демократичному суспільстві повага й довіра до суду мають бути безумовними. Але там, де вмирає довіра, закінчується й демократія. ОАСК мав достатньо часу, щоб одуматися, подивитися на себе в дзеркало та віднайти там прості речі, які так шукають у ньому суспільство й держава, – справедливість, неупередженість і чесність. Замість цього бачимо чергові скандали з «плівками», корупцію пов’язаних осіб із забитими грошима сейфами та численні сумнівні рішення. Довіра до Окружного адміністративного суду м. Києва втрачена», – сказано на сайті глави держави.
Упливовість Окружного адмінсуду пояснювалася категорією справ, які належало йому розглядати.
ОАСК мав право розглядати:
- оскарження актів Кабміну, міністерств, Нацбанку та інших органів центральної влади;
- оскарження рішень Антимонопольного комітету чи позови цього комітету до інших юридичних осіб;
- справи про державну допомогу суб’єктам господарювання;
- справи проти українських дипломатичних представництв або дипломатів;
- справи проти органів, які здійснюють дисциплінарне провадження проти прокурорів;
- справи про ліквідацію чи заборону політичних партій.
Наприклад, восени-взимку 2013 року, у розпал Євромайдану, ОАСК заборонив проводити мирні акції протесту у центрі Києва, а 9 грудня того ж року одіозний суддя Євгеній Аблов зобов’язав МВС та столичну мерію розчистити від барикад та наметів ряд вулиць, у тому числі Майдан Незалежності; у 2014-2021 роках суд захистив понад 200 люстрованих держслужбовців та силовиків, стягуючи мільйонні компенсації з держбюджету; у квітні 2019 року суд задовольнив позов олігарха Ігоря Коломойського до Національного банку та Кабміну і визнав незаконною націоналізацію Приватбанку; у 2019 році ОАСК визнав протиправною заборону на в’їзд в Україну актора Федора Добронравова та анулював заборону на ретрансляцію деяких фільмів за його участю, зокрема, серіалу «Свати»; у січні 2021 року суд скасував нову редакцію українського правопису.
Вершиною цинізму в історії цього суду став розгляд позовних заяв експрезидента Віктора Януковича у листопаді-грудні 2021 року, себто напередодні збройного вторгнення Росії в Україну. У них зазначалося, що парламент не мав повноважень 22 лютого 2014 року голосувати за постанову про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових президентських виборів. Також, на думку Януковича, у 2015 році Рада незаконно позбавила його звання президента України.
Апріорі суд мав відмовити президенту-втікачу через пропуск терміну на оскарження актів парламенту. Однак два позови колишнього президента було взято до розгляду. Остаточний вердикт (залишення без задоволення обох позовів) ОАСК дав лише наприкінці квітня 2022 року, коли стало зрозуміло, що окупанти відступили від столиці.
Як писав «Главком», версія про те, що судді ОАСК навмисно «маринували» справи Януковича, очікуючи на розвиток подій на фронті, цілком логічна. Як підтвердив в інтерв’ю «Гордону» колишній начальник управлінь Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях генерал-майор запасу Олександр Петрулевич, суд мав ухвалити рішення щодо Януковича одразу після того, як росіяни взяли би Київ.
«Росія вже підготувала президента. І тут аспект особистого задоволення конкретної людини – Путіна. Його ж образили 2004 року, коли Янукович не став президентом. 2010 року він таки «пробив» його на посаду президента. Поновити його на посаді, поміняти нам владу – і повністю підконтрольна Росії держава. Усе було чітко сплановано, але ніхто не звернув на це уваги. У мене зараз постає питання: а де судді, які ухвалювали ці рішення? Хтось якісь претензії їм висунув? Я вже не говорю про притягнення до кримінальної відповідальності. Вони що, не розуміли, що роблять? Чудово розуміли», – впевений Петрулевич.
Загалом, парламентарям попри усі згадані скандали і підозри знадобилося понад рік часу для розгляду невідкладного президентського проєкту закону про ліквідацію столичного суду.
Що далі?
«Главком» надіслав запити до Державної судової адміністрації та Вищої ради правосуддя з проханням повідомити про подальшу долю приміщень Окружного адмінсуду (вулиці Велика Васильківська, 81А і Петра Болбочана, 8), а також подальшого працевлаштування або звільнення суддів Окружного адмінсуду. Адже за законом на місці ОАСК має з’явитися Київський міський окружний адміністративний суд. До моменту створення нового суду всі справи ОАСК передаються до Київського окружного адміністративного суду.
Між іншим, передача справ з ОАСК до Київського окружного адміністративного суду мала відбутися протягом 10 днів. Але й тут буксування. Із близько 64 тис. справ та матеріалів, що перебували у провадженні ліквідованого суду, у першому півріччі 2023 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло 30086 справ і матеріалів.
Державна судова адміністрація відповіла сухо по суті: подальша доля двох будівель Окружного адмінсуду Києва буде вирішуватися після завершення ліквідаційних процедур. І уточнили: сама ж ліквідація ОАСК «займає тривалий час».
Що стосується подальшого переведення суддів із ліквідованого ОАСКу, то протягом року лише суддя Володимир Донець виявив таке бажання. Вища рада правосуддя «прикомандирувала» його до Київського окружного адміністративного суду.
Протягом року після ліквідації ОАСК лише суддя Володимир Донець виявив бажання перевестися до іншого суду
Ще двоє служителів Феміди Альона Мазур та Євгеній Аблов попросилися у відставку. До слова, останнього ВРП дуже не хоче відпускати у відставку за власним бажанням. А, найімовірніше, має намір звільнити «по статті» – за вчинення істотного дисциплінарного проступку. 26 грудня на сайті Вищої ради правосуддя з’явилося повідомлення: зупинено розгляд заяви Аблова до розгляду дисциплінарних скарг, які раніше надійшли стосовно цього судді.
Річ у тім, що суддя Аблов відомий низкою скандальних рішень. Голос, схожий на голос Аблова, зафіксований і на сумнозвісних «плівках Вовка». Там він звертався до ексголови ОАСК Павла Вовка з пропозицією: «Шеф, давай что-то учудим. Я готов». За версією слідства, злочинна організація на чолі з ексголовою Окружного адмінсуду (всього в неї входило 12 осіб) мала на меті захопити державну владу шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.
У липні 2019 року НАБУ провело обшук у будівлі ОАСК, а в публічний доступ потрапили записи, відомі як «плівки Вовка». На них людина, чий голос схожий на голос голови суду Павла Вовка, обговорює з іншими співрозмовниками вплив на суди та на органи влади, а також те, як «захопити» та «втримати» владу. На частині записів чоловік, схожий за голосом на Вовка, хизується, що домовився про непритягнення до дисциплінарної відповідальності деяких суддів ОАСК, які виносили рішення про заборону мітингів на Майдані у 2013 році та інші рішення проти учасників Революції гідності. Зокрема, йдеться про Богдана Саніна та Євгенія Аблова. За цими фактами НАБУ та СБУ порушили кримінальне провадження щодо Вовка та його колег.
Сам Павло Вовк заперечує достовірність цих записів. Та заявляє, що, на його думку, таким чином іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.
Крім цього, з’явилася інформація про оголошення у розшук сина судді Аблова. Правоохоронці підозрюють Івана Аблова в умисному вбивстві людини. Це сталося 1 січня 2024 року.
Разом із тим голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик висловив запевнення, що всі судді ОАСКу пройдуть ретельну перевірку. «Жоден із них не пройшов кваліфікаційне оцінювання, а без нього вони не можуть бути переведені до іншого суду. Тому побоювання, що їх автоматично переведуть у новий суд, даремні», – заявив очільник ВРП в інтерв’ю ЗМІ.
Проте пан Усик не уточнив ключовий момент: скільки ще часу держава, яка веде війну, фінансуватиме бездіяльних служителів Феміди коштом платників податків?
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0