10 років тому Світлана Паніотіді була дотична до рішення, яке зацікавило правоохоронців. Тепер вона є адвокатом і на цьому будується її захист
Уранці 23 квітня у новинні стрічки ввірвалася несподівана подія. Державне бюро розслідувань провело обшуки в оселі колишньої топпосадовиці, а нині адвокатки Світлани Панаіотіді.
Ім’я цієї пані більш відоме загалу роботою у центральних органах влади у часи президенства і Петра Порошенка, і Володимира Зеленського. У червні 2015 року тодішній глава держави призначив Панаіотіді на посаду державного уповноваженого Антимонопольного комітету України. У вересні 2019-го вона втратила цю посаду, але знайшла нове місце і при новій владі – пішла працювати заступницею міністрів розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова та Ігоря Петрашка. У травні 2021 року Світлана Панаіотіді завершила роботу у міністерстві, і з грудня 2022 року повернулася до адвокатської діяльності. І це тепер є її козирем…
Тож, які претензії у правоохоронців до колишньої топчиновниці? Офіційно ДБР досі не прокоментувало раптову появу своїх співробітників на світанку у будинку Панаіотіді.
Одним із перших про візит силовиків повідомив у Facebook чоловік ексчиновниці, колишній глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв. Із його слів, ДБР не мало на руках ухвали суду про дозвіл на обшук. Натомість свої дії виправдовувало необхідністю вберегти від знищення докази злочину, який начебто було скоєно у період до 2019 року.
Слідчі забрали iPad сина Панаіотіді
Адвокат Світлани Панаіотіді Тарас Пошиванюк у коментарі «Главкому» зауважив, що співробітники ДБР, котрі прийшли з обшуком, лише усно проінформовали про обставини кримінального провадження. «Коли загуглив номер провадження, з’ясувалося, що йдеться про справу так званої «Труби Медведчука». Антимонопольний комітет ухвалив рішення ще 10 років тому, у грудні 2015 року, що і стало підставою для обшуку. (Мається на увазі надання дозволу Антимонопольного комітету компанії International Trading Partners AG (Швейцарія) на придбання акцій компанії «Юго-Западное открытое акционерное общество трубопроводного транспорта нефтепродуктов» (Самара, РФ), що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління компанії – «Главком»). При цьому працівники ДБР не пояснили, у чому ж полягала невідкладність слідчих дій через стільки років», – наполягає захисник.
За словами Пошиванюка, обшуки тривали кілька годин. У результаті було вилучено два мобільних телефони і ноутбук Світлани Панаіотіді. Також слідчі забрали iPad сина Панаіотіді. Наступний крок слідства – арешт вилученого майна через суд.
Юрист вважає, що під час цього обшуку мало місце порушення цілої низки норм законодавства. По-перше, належним чином не було повідомлено Раду адвокатів, враховуючи те, що Панаіотіді є діючим адвокатом і представник Ради має бути присутнім протягом всього обшуку. Проте, йому вдалося потрапити на обшук через півтори години після його початку. По-друге, слідчі, вилучивши пристрої Панаіотіді, на яких могла бути переписка експосадовиці з клієнтами, яких вона веде як адвокат. А це вже порушення закону про адвокатуру та адвокатську діяльність.
«Труба Медведчука» пахла корупцією
Тепер по суті висунутих претензій Світлані Панаіотіді. Під сумнозвісною «Трубою Медведчука» мається на увазі нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок». Після розпаду Радянського союзу він залишився у власності Росії. Починаючи з 2005 року, Україна через суди доводила своє право на володіння ним, і лише у 2014-2015 роках це право підтвердили апеляційна та касаційна судові інстанції.
Після зміни влади в Україні на початку 2015 року, за даними досудового розслідування, кум Путіна і екснардеп Віктор Медведчук у координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та РФ зазіхнув на трубу. Саме йому правоохоронці приписують вплив на Рівненський господарчий суд, який скасував судове рішення 2011 року і передав нафтопровід комерційній структурі «Прикарпатзахідтранс». Йшлося про 1433 км труби, які були у віддані Фонду держмайна України. На момент судових розбірок 2015 року «Прикарпатзахідтранс» контролювався російським монополістом «Транснафта», з президентом якого Миколою Токарєвим на той час регулярно спілкувався кум Путіна.
До речі, на так званих «плівках Медведчука», оприлюднених журналістами-розслідувачами, завуальовано згадується про тодішнього президента Петра Порошенка. Зокрема, Медведчук у розмові з Токарєвим доповів, що розмовляв про трубу з «нашим головним», в нього «є пропозиція» і він особисто «контролює» це питання.
Після сумнівного рішення Рівненського госпсуду в гру вступила швейцарська International Trading Partners AG. За матеріалами справи, привів її Медведчук за посередництва свого бізнес-партнера з РФ, який і познайомив кума Путіна із власником вказаної фірми, громадянином Німеччини Анатолієм Шефером. Екснардеп переконав Шефера викупити нафтопродуктопровід, а також запевнив, що без проблем вирішить усі питання з росіянами, якщо такі виникнуть. Слідство вважає, що власник International Trading Partners AG не знав злочинних намірів Медведчука.
Щоб повністю закріпити контроль, International Trading Partners AG потрібен був дозвіл від Антимонопольного комітету України. Як ви вже здогадалися, відповідний дозвіл фірма Анатолія Шефера отримала у грудні 2015 року. Якраз тоді в АМКУ працювала Світлана Панаіотіді і була дотична до розгляду цього питання.
У листопаді 2019 року слідчі СБУ вилучили копію згаданого рішення АМКУ у рамках кримінального провадження про привласнення чужого майна в особливо великих розмірах.
Перші підозри у справі «труби Медведчука» з’явилися влітку минулого року. Їх було оголошено Віктору Медведчуку та чотирьом представникам колишнього топменеджменту «Прикарпатзахідтрансу», які заволоділи та управляли нафтопроводом.
«Після заволодіння «трубою» Медведчук та його спільники забезпечили її функціонування через підприємство «Прикарпатзахідтранс», а отримані прибутки виводили на рахунки афілійованих зарубіжних компаній та розподіляли між собою», – сказано у релізі СБУ.
З травня 2019 року прокачування дизеля через нафтопровід було заблоковано для його повернення у державну власність, а правоохоронні органи досліджували законність приватизації. У січні 2024 року Верховний суд остаточно визнав українську частину нафтопроводу державною власністю.
Тютюновий шлейф
Є ще гучна історія часів роботи Світлани Панаіотіді у міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яку нині правоохоронці можуть сміливо «дістати з шухляди». Ідеться про ТОВ «Тедіс Україна», контрольний пакет акцій якої зберігає за собою одеський бізнесмен Борис Кауфман. У 2017 році ця фірма, яка є найбільшим гуртовим постачальником тютюнових виробів, потрапила у немилість на той час генпрокурора Юрія Луценка. Він заявив, що «Тедіс Україна» «ухиляється від сплати податків та незаконно виводить мільярдів гривень за кордон, у тому числі для фінансування тероризму».
З приходом до влади ЗеКомади стан справ ТОВ «Тедіс Україна» суттєво покращився, у тому числі й фінансовий. За даними аналітичної системи Youcontrol, якщо за 2019 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) компанії склав 49,8 млн грн, то на кінець 2022-го цей показник сягнув 64,9 млн грн.
У вересні 2020 року колишня колега Панаіотіді в Антимонопольному комітеті Агія Загребельська вийшла з різкою критикою. Вона звинуватила Світлану Панаіотіді, яка тоді сиділа у кріслі заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у лобіюванні інтересів ТОВ «Тедіс Україна». Закиди зводилися до того, фактично під вказану фірму Кабмін видав окрему постанову про реалізацію експериментального проекту «Національний оператор на ринку тютюнових виробів». Це означало, що на п’ять років зацементовано монополію ТОВ «Тедіс Україна» у ролі оператора гуртових продажів цигарок.
«Всім, і Світлані, як колишній державній уповноваженій АМКУ, було добре зрозуміло, що відбувається. Адже історія занадто довга, токсична, гучна, та замазана корупцією та кров’ю, щоб її не було помітно з вікон на Грушевського. Отже, і Світлана, і уряд зробили це умисно, а не з необережності, усвідомлюючи, що вони роблять, та до яких наслідків це призведе», – зробила висновок Агія Загребельська.
Треба додати, що у жовтні 2019 року Антимонопольний комітет оштрафував компанії-виробників тютюнових виробів «Філіп Морріс», «Джей Ті», «Імперіал Тобакко», «Бритіш Американ Тобакко», «Прилуки», а також реалізатора «Тедіс Україна» на загальну суму 6,5 млрд грн за узгоджені антиконкурентні дії. Із 6,5 млрд грн штрафу 3,4 млрд грн припало на ТОВ «Тедіс Україна».
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0