рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Португалія — Україна: Шевченкова мудрість і «таргани» суперника

    • Олександр Васильєв
    • Розсилка
    Роман Яремчук з партнерами змусили португальців посунутися - Португалія — Україна: Шевченкова мудрість і «таргани» суперника
    Роман Яремчук з партнерами змусили португальців посунутися
    UEFA.com

    Наша збірна в Лісабоні показала свій максимум, проте ловити «зірочку» як мінімум передчасно

    Краще бути просто не могло. Нічия збірної України у виїзному поєдинку проти Португалії – однозначно позитивний підсумок. Я б навіть сказав, наш максимум. Починати відбір із поділом турнірних балів на полі головного конкурента за вихід із групи, який, до всього, ще й є чинним чемпіоном континенту, і в складі якого виступає один із найсильніших футболістів сучасності – то справді трохи сонця в холодній воді. Проте й переоцінювати цей результат також не варто. Бо він і шеляга ламаного не вартуватиме, якщо наша команда втратить очки у наступному поєдинку – проти Люксембургу. Тому вважаємо, що нічого екстраординарного не трапилося. Політ нормальний. Завдання на перший тур виконали. А курчат, тобто турнірні бали, будемо підраховувати восени.



    Проте певні висновки можна (а то й треба) зробити і на підставі лісабонського матчу. Тим більше, що в будь-якому разі гра проти команди Кріштіану Роналду мала стати своєрідним лакмусовим папірцем, таким собі маркером нашої готовності. Готовності, передовсім, конкурувати із найкращими європейськими командами. Готовності до вирішення серйозних завдань. І, власне, готовності до співставлення реальних можливостей нашої національної команди із тим п’єдесталом, на який ми всі разом звели її після тріумфу в Лізі націй.

    Корисні гвинтики

    Якщо говорити з позицій прагматизму, а саме такі «шнурує» в товсту теку під назвою «найкраще в футболі – рахунок на табло» підсумок протистояння, то, безумовно, варто віддавати належне як нашому тренерському штабові, так і футболістам. Не пропустили, не програли, зіграли достоту сміливо і виважено. Значить, молодець як Андрій Шевченко, так і його хлопці. Стартовий склад нашої команди виявився наскільки дискусійним, настільки і цікавим (Миколенко, Матвієнко і Коноплянка в основі, Бурда, Циганков і Мораєш – поза основою), проте прийнятний підсумковий рахунок апріорі зводить нанівець будь-які «торги» з цього приводу. Якщо рахунок нас задовольнив, значить тренер вгадав як зі стартовою одинадцяткою, так і з вибором тактики.


    2019_por-ukr.

    19-річний Віталій Миколенко не дав себе пройти. Фото - UEFA.com

    Власне, кілька слів про манеру гру гостей. Вона виявилася традиційною. Себто, за аналогічною схемою наша команда грала в Лізі націй. Лише в останньому поєдинку турніру – проти Словаччини, який не мав особливого  значення, Шевченко спробував зіграти в три центрбеки. Вийшло не найкращим чином. М’яко кажучи. Тому він закономірно повернувся до того, що приносить результат: чотири оборонці, три гравці в середині поля (один, найчастіше Степаненко, «хвилеріз», а ще двоє мають допомагати і опорнику, і в атаці), два флангові півоборонці атакуючого штибу і один форвард.

    Як на мене, саме така схема якнайкраще підходить зараз нашій національній команді, у якій помітний дефіцит кваліфікованих оборонців, і гарний вибір вправних виконавців середини поля. Тобто, з точки зору вибору «інструментарію» на гру претензій до Шевченка та його штабу бути не може. Можливо, така змагальна модель не видається надто ефектною, проте є напрочуд ефективною. І в нашому випадку то головне.

    Не може бути особливих претензій і до футболістів головної команди країни. Кожен на своєму відрізку роботи старався в міру сил та здібностей. Більше того, оборонці намагалися створювати чисельну перевагу при контратаках, а гравці лінії атаки відпрацьовували в обороні. Навіть незвичні до цієї роботи Марлос та Коноплянка. Не розчинилися на полі і форварди: спочатку Яремчук, а потім «новий українець» Мораєш. Тобто, кожен по-своєму, по цеглинці, вніс посильний внесок у загальний результат.

    Португальські «таргани»

    Проте й переоцінювати значення здобутого результату на «Ештадіу да Луш» також не варто. Віддаючи належне українцям за сміливість та націленість на боротьбу, обов’язково варто зазначити й те, що команда господарів зіграла явно нижче своїх можливостей. Причому зіграла саме так не під тиском опонента, а, радше за все, через власних «тарганів» у голові. Здалося, що Роналду та компанія хотіли здобути перемогу не особливо й напружуючись. Однією лівою. Надто вже академічно діяли підопічні Сантуша, не вдаючись ні до високого пресингу (та й до низького також), ні до високих швидкостей.


    2019_por-ukr1.

    Той випадок, коли до самовіддачі футболістів не може бути претензій ні у тренерів, ні у вболівальників. Фото - UEFA.com

    Таке враження, що хотіли закидати супротивника капелюхами. А коли виявилося, що провернути цей дешевенький трюк не вдасться, Сантуш, який славиться вмінням вносити актуальні корективи в гру, переінакшити хід поєдинку не зміг. Певна річ, що то його проблеми. Чи то від невігластва, чи то від корони, яка дуже натерла потилицю. Проте розслаблятися нам у жодному разі не варто. Як і спочивати на лаврах. Бо, якщо речі називати своїми іменами, то це, швидше, португальці втратили очки, аніж ми здобули. За найвищим рахунком, нічиїй маємо завдячувати, передовсім, П’ятову і фарту. Чомусь здається, що матч в Україні між цими колективами для «синьо-жовтих» пройде за іншим, складнішим сценарієм.

    Узагальнюючи, варто зазначити, що Андрій Шевченко та його підопічні перший залік склали. Склали успішно. На підставі побаченого можна зробити висновок, що до серйозної боротьби проти серйозних візаві наша команда готова. Проте попереду – ще ціла сесія. І жодним чином не треба ловити «зірочку» після успіху в Лісабоні. Футбольне щастя таке мінливе…    


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ