Революція в ІТ: створено перший біокомп’ютер на основі людських нейронів

Сучасні технології не стоять на місці, і нещодавнє відкриття в галузі біоінформатики може кардинально змінити спосіб, у який працюють комп’ютери. Австралійська компанія розробила перший у світі комерційний біокомп’ютер, який поєднує живі людські нейрони та кремнієві чипи. Це новаторське рішення обіцяє зробити обчислювальні системи значно швидшими, ефективнішими та менш енергозатратними, порівняно з традиційними штучними інтелектами. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на New Atlas.

Основою біокомп’ютера є технологія синтетичного біологічного інтелекту. Живі нейрони, отримані з плюрипотентних стовбурових клітин, формують мережу, що здатна адаптуватися в реальному часі. Вони розташовані на спеціальній електродній матриці, яка забезпечує контроль за сигналами та дозволяє системі навчатися природнішим способом, ніж традиційні алгоритми машинного навчання.

Щоб підтримувати життєздатність біокомп’ютера, його помістили у спеціальний модуль, який містить живильне середовище, систему фільтрації та терморегуляцію. Унікальність розробки полягає у тому, що вона може працювати автономно, без підключення до традиційних комп’ютерів, що робить її природнішою альтернативою сучасним штучним інтелектам.

CL-1: великий корпус містить усі системи життєзабезпечення, необхідні для виживання клітин людського мозку, які живлять чип

фото: Cortical Labs

Перші серверні модулі на базі біокомп’ютера вже запущені, і компанія планує зробити технологію доступною для комерційного використання до кінця року. Споживачі зможуть як орендувати доступ до обчислювальних потужностей через хмарні сервіси, так і придбати пристрій за $35 тис.

Перспективи використання біокомп’ютера вражають. Він може стати ключовим інструментом у медицині, фармацевтиці та робототехніці. Біокомп’ютери здатні допомогти у тестуванні нових ліків, моделюванні нейродегенеративних захворювань та розробці штучного інтелекту, що здатен до самонавчання та адаптації.

Раніше компанія вже заявила про себе, створивши систему, що поєднувала нейрони людини та миші, і навіть навчила її грати у відеоігри. Сьогодні ж вона робить наступний крок у майбутнє, об’єднуючи живі клітини з комп’ютерними технологіями. Це відкриття може кардинально змінити підхід до обчислювальної техніки та відкрити нову еру в розвитку інтелектуальних систем.

Нагадаємо, що американська технологічна компанія OpenAI, яка створила чат-бот ChatGPT, планує у 2025 році завершити розробку першого власного чіпа для технологій штучного інтелекту.