Верховна Рада взялася обмежувати «Телеграм». Про що сперечаються депутати

Народні депутати найближчим часом можуть внести до парламентської зали законопроєкт №11115. Фактично він має на меті врегулювати роботу месенджера Telegram в Україні. Через це серед депутатів виникло чимало розбіжностей. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Телеграм»: бути чи не бути? Чому влада боїться видалити «додаток ФСБ».

Нардеп Микола Княжицький, який є автором ініціативи, наголошує, що його законопроєкт дасть державі додаткові інструменти захисту від ворожих інформаційних маніпуляцій. І це стосується не тільки «Телеграму». Княжицький вірить, що вже найближчого пленарного тижня проєкт не тільки поставлять у порядок денний, а й проголосують у першому читанні.

«Думаю, ми приймемо цей закон, тому що в ньому нічого страшного немає, – впевнений нардеп. – Просто люди з Офісу президента, які розглядали «Телеграм» як засіб політичної боротьби, думаю, зараз змінили свою точку зору. Цей закон дасть державі додаткові інструменти для захисту від використання ворогом різноманітних мереж передачі інформації – не лише «Телеграму», а включно з ним. Наш проєкт називають занадто м'яким та ліберальним, але, якщо буде політична воля і бажання в депутатів, його можна до другого читання зробити жорсткішим – зокрема, доповнити механізмами блокування платформ, які не виконують українське законодавство».

Законопроєктом впроваджується поняття провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремі суб’єкти у сфері медіа. Платформи не зобов'язані проходити повну державну реєстрацію, але вони мусять мати свого офіційного представника в Україні для спілкування з державою. Якщо платформа вже зареєстрована в ЄС, окремий представник в Україні не потрібен.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зможе вимагати від них відкрити структуру власності та джерела фінансування. Це робиться для того, аби унеможливити приналежність або фінансування платформи з держави-агресора.

«У законопроєкті сказано, що всі платформи повинні мати прозорість власності і фінансування, – пояснює суть Княжицький. – Якщо вони поширюють шкідливу для держави інформацію, то мають цю інформацію прибрати. Якщо вони цього не зроблять, передбачені різні санкції – від штрафів до заборони державним службам, органам і засобам передачі інформації використовувати ту чи іншу мережу передачі даних. Це стосується всіх мереж передачі даних».

Тим часом голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголошує, що законопроєкт не відповідає європейським актам. Попри це, Потураєв допускає, що проєкт №11115 можуть проголосувати в першому читанні, а потім правками додавати в нього частини з його власного.

«У четвер (19 березня) ми з керівництвом парламенту плануємо це все обговорювати: спікер Руслан Стефанчук вивчає всі напрацьовані пропозиції, і готовий в це включитися», – запевняє нардеп.

Водночас Потураєв звертає увагу на потенційні проблеми, які виникають у звʼязку з ініціативами, що регулюватимуть роботу соцмереж – невідповідність законопроєктів Акту про цифрові послуги ЄС (DSA) та Європейському акту про свободу медіа (EMFA). Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати їх без жодних змін до кінця року.

«Вже є негативний висновок Ради Європи на мій текст, але він так само стосується і проєкту Миколи, – каже Потураєв. – Наші проєкти не відповідають двом актам Європарламенту, бо ми хочемо визнати соціальні платформи як медіа, які зараз не підпадають під дію закону «Про медіа». А європейці цього категорично не хочуть робити. І, звісно, якщо ми приймемо ці закони, вони вступлять у конфлікт з європейським законодавством. Але гіпотетично ми можемо щось прийняти в першому читанні і паралельно вести перемовини з європейцями».

Нагадаємо, на початку березня соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати цікавого дослідження щодо ставлення українців до ймовірного блокування «Телеграму». Згідно з результатами опитування, 76% респондентів виступають проти повного блокування «Телеграму» в Україні, 16% таку ідею схвалюють. Натомість більше половини опитаних – 52% – підтримують посилення нагляду за месенджером з боку правоохоронних органів, а 41% – проти цього.

Більшість українців (72%) переконана, що месенджер з російським корінням ніяк не впливає на їхню особисту безпеку і лише 8% вважають зворотне. Але якщо стосовно власної цифрової безпеки українці не надто переживають, то загрозу від «Телеграму» нацбезпеці допускають: одразу 28% опитуваних вважають, що месенджер негативно на неї впливає. Хоча все одно близько третини впевнені, що все це вигадки.

До слова, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що ще у 2024 році виступав з ініціативою щодо регулювання роботи Telegram в Україні. В ефірі телемарафону він пояснив, що мова йде не про повне блокування платформи, а про її впорядкування та технічне обмеження швидкості