Данія готує армію до війни? Мобілізаційни резерв сягатиме 180 тис. військових

У Європі починається глобальне переформатування оборонних доктрин, і скандинавські країни першими повертаються до перевірених часом методів стримування. У розпорядження датської державної телерадіокомпанії DR потрапили ключові секретні документи Міністерства оборони Данії. Вони свідчать про підготовку масштабної перебудови всієї оборонної системи країни, на яку уряд планує витратити мільярди крон із кишень платників податків. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на DR.

Головна рекомендація начальника оборони Данії Міхаеля Гілдгаарда полягає у відродженні концепції повноцінної мобілізаційної армії, яка функціонуватиме у тісній координації з планами НАТО.

Суть оборонної реформи полягає у переході від невеликих професійних збройних сил до формування «оперативних мобілізаційних сил» та «додаткового мобілізаційного резерву». Кінцева мета командування – мати спроможність у разі повномасштабного конфлікту чи затяжної кризи оперативно закликати до зброї 180 тис. солдатів.

Нова архітектура мобілізації базуватиметься на таких засадах:

• Призовники проходитимуть оновлену та поглиблену 11-місячну військову підготовку. Щороку планується залучати до 13 000 осіб, що дорівнює понад 20% (кожному п'ятому) представнику молодіжного покоління країни.
• Протягом перших 10 років після завершення служби повністю навчені солдати перебуватимуть в оперативному резерві. У цей період Збройні сили планують один раз відкликати їх на обов'язкові збори тривалістю 10–15 днів для відновлення навичок.
• Після першого десятиліття колишніх призовників переводитимуть до частин «старших солдатів». Загалом обов'язок мобілізації триватиме аж до досягнення 65-річного віку. Додатково під призов підпадуть колишні кадрові військові та репатрійовані особи.

Згідно з розрахунками міністерства, завдяки новому підходу вже до 2040 року країна гарантовано матиме перший повністю готовий ешелон із 40 тис. резервістів першої черги.

Військові аналітики погоджуються, що Данія обрала логічний шлях, адже жодна країна не здатна фінансово утримувати 100-тисячну регулярну армію у постійній бойовій готовності у мирний час. Мобілізаційний резерв – це класичний та ефективний спосіб захисту.

«Це модель оборони, знайома нам з часів Холодної війни. І картина загрози зараз також така сама. Перевага полягає в наявності резерву населення, який можна відносно швидко мобілізувати – під час Холодної війни на це закладалися близько тижня», – зазначає доцент Шведського університету оборони (Försvarshögskolan) у Стокгольмі Ібен Бйорнссон.

Майор резерву оборони та викладач європейської політики безпеки в Ольборзькому університеті Єппе Траутнер вважає плани Копенгагена дещо самовдоволеними та надто повільними.

На думку офіцера, в сучасних реаліях безпеки відкликати бійців бойових підрозділів на навчання раз на 10 років – це критично мало. Для підтримання реальної боєздатності збори необхідно проводити кожні 3–4 роки. Траутнер наголошує: реальна загроза в Європі може вимагати від Данії мати 40-тисячну готову армію значно раніше, ніж у наміченому 2040 році, але це питання винятково політичної волі.

Публікація секретних матеріалів викликала значний резонанс у скандинавському суспільстві, оскільки масштабний призов та регулярні військові збори вимагатимуть серйозних змін до законодавства та неминуче потягнуть за собою помітні соціально-економічні наслідки для ринку праці Данії.

Попри витік інформації, офіційні відомства відмовилися йти на прямий контакт із пресою. Командування оборони та особисто начальник генерального штабу Міхаель Гілдгаард заявили, що очільник армії зазвичай не ділиться своїми військово-технічними рекомендаціями на політичному рівні публічно.

Міністерство оборони Данії категорично відмовилося від інтерв'ю, лаконічно зазначивши, що відомство не збирається ні підтверджувати, ні спростовувати інформацію з будь-яких внутрішніх чи конфіденційних документів.

Нагадаємо, Росія готується до нової хвилі агресії проти європейських держав – і лише колосальні втрати її армії в Україні поки стримують розширення конфлікту. Про це в інтерв'ю польському виданню Gazeta Wyborcza заявила виконувачка обов'язків прем'єрки Данії Метте Фредеріксен, яка після березневих виборів веде переговори про формування нового уряду.