Ким працюють та скільки заробляють біженці у Фінляндії

Ким працюють та скільки заробляють біженці у Фінляндії
Українці можуть влаштуватись на роботу на молочну ферму у Фінляндії
фото: ілюстративне

Тракторист, працівник ферми, швачка, помічник кухаря – саме на такі роботи фіни наймають громадян України

Фінляндія активно приймає біженців з України, але намагається розселити їх по всій країні без концентрації в якомусь окремому регіоні. Усього тих українців, які втекли від війни, у Фінляндії зараз близько 53 тис. осіб – менше 1% населення. Про це пише Current Time.

У Ямсі, містечку на 20 тис. жителів, живуть близько 500 українців. Їм дають житло від Червоного хреста, платять щомісячну допомогу в 300-400 євро та дозволяють працювати.

Серед пропонованих на околицях міста робіт: сезонний збір на полях полуниці, а в лісах – чорниці, брусниці та журавлини. Це заняття на пару місяців, але воно популярне у заробітчан з-за кордону: багато хто спеціально приїжджає на «ягідні» плантації влітку до цього району.

Ще один варіант роботи – молочна ферма: 140 дійних корів плюс телята. У фермера Кіммо Йокели вже працюють троє українців.

«З цих хлопців тільки один раніше був начебто був трактористом в Україні. Але всі вони із сільської місцевості, з роботою на фермі знайомі. Вони знають, як це – жити і працювати в таких умовах. Ми лише навчили їх тим правилам, які ми маємо, і як взагалі тут все влаштовано», – розповідає фермер.

«Спочатку було важко, поки не звик, не навчився. Зараз уже багато знаю, – каже Микола, один із працівників ферми. Я хочу повернутися у вільну Україну, тобто додому, коли буде в нас мир. Ну а поки що – я не знаю», – каже він.

Микола за фахом зварювальник. Його будинок – в окупованій частині Запорізької області. До Фінляндії він приїхав навесні 2022 року, влітку збирав ягоди, взимку сидів на дотації для біженців. На фермі він працює п'ять місяців.

«Якщо порахувати їхній дохід брутто, він може бути в 10 разів більшим за допомогу, але потрібно відмінусувати податки, пенсійні внески тощо, – пояснює Кіммо Йокела. – Ми з хлопцями-біженцями уклали контракт на рік. Я думаю, так і для них буде добре. А потім подивимося, що станеться, як йдуть справи в Україні, чи повертатимуться вони додому, що з війною. Але я хотів би з ними продовжувати працювати».

За даними фінського Міністерства праці, з 53 тис. українських біженців, які приїхали в країну, офіційно працюють поки лише шість тисяч. Але реальні цифри, мабуть, вищі: навряд чи всі громадяни України оформляються на роботу офіційно, плюс є ті, хто зберіг роботу віддалено.

«У нас є підприємства, фабрики, туди деякі влаштувалися. Я чула, люди заробляють масажем, хтось працює у перукарнях, але в основному ще думають. Багато хто досі не вирішив: повертатися додому, в Україну, чи залишатися тут», – каже координатор мерії Ямси з питань інтеграції Сейя Хеландер: «Ми в Ямсі сподіваємося, що якнайбільше людей залишаться з нами. У нас місто невелике, населення старіє. Важливо, щоб наші школи були заповненими і щоб процвітали нові бізнеси».

Приклад винахідливого місцевого бізнесу – три в одному: швейне ательє, магазин одягу та кафе. Керує всім уродженка Санкт-Петербурга Анастасія Лахті, яка живе в Ямсі вже 22 роки. У неї за договором зараз працюють три українки.

«У нас маленьке підприємство, тому ми не можемо дати поки що повну зайнятість, ми викликаємо їх на певну кількість годин», – розповідає вона.

Лише одна біженка працює у Анастасії за своєю професією – швачкою. Нині вона у відпустці, поїхала на батьківщину. А у кафе зайняті учениці курсів для біженців: формально вони тут займаються мовною практикою.

Харків'янці Ірині за роботу у цьому кафе платить держава: дев'ять євро на день, добавка до допомоги. Це продовження політики допомоги у країні для українських біженців. В Україні Ірина працювала у готельній сфері, робота на кухні для неї – у новинку. Тепер, жартує жінка, після повернення в Україну зможе працювати не лише у холодному цеху, а й директором кафе.

«Я ось до кінця місяця практикуюся, далі закінчую курси, – каже Ірина, – а потім вже вирішуватиму: залишатимуся тут або щось ще шукатиму», – каже біженка. 

Нагадаємо, Польща, Латвія та Литва повідомили про готовність закрити кордон із Білорусcю у разі виникнення «критичного інциденту» з найманцями ПВК «Вагнер», повідомляє Verkkouutiset. Фінський політик Ярно Лімнелл у зв'язку з цим закликає фінську владу бути готовими закрити кордон із Росією.

Доктор військових наук і депутат парламенту Фінляндії Ярно Лімнелл каже, що Фінляндії слід звернути пильну увагу на ситуацію з безпекою на східному кордоні.

Політик зазначає у соцмережі X (колишній Твіттер), що Польща, Латвія та Литва повідомили про готовність закрити кордон з Білорусією у разі виникнення «критичного інциденту» з найманцями «Вагнера».

Читайте також: Урок для Заходу: як прості рибалки заблокували військові кораблі Росії

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: