Німецький депутат назвав «помилкою» виплати для українських біженців

Якнайбільше українських біженців мають працювати, це допоможе знизити навантаження на бюджет. Про це заявив голова опозиційної Християнсько-демократичної спілки (ХДС) Фрідріх Мерц, пише видання rnd.

У ФРН, за його словами, у першому півріччі минулого року працювало лише 20% українських біженців, при цьому в Нідерландах – 60%, а в Польщі – 90%. Це, на думку політика, демонструє вади німецької системи надання соцдопомоги та те, що цю систему потрібно покращити.

«Гроші для громадян», так звана допомога Bürgergeld, забезпечує українським біженцям у Німеччині більшу фінансову підтримку від держави, ніж усім іншим претендентам на притулок, зокрема з Сирії, Туреччини, Афганістану та інших країн, вважає Мерц. Лідер ХДС закликає до жорсткішого підходу, щоб більше українських біженців працювало в Німеччині і таким чином держава була звільнена від додаткового фінансового тягаря. 

Мерц критично оцінив той факт, що українські біженці мають право на пільги громадян і тому отримують більше державних пільг, ніж решта шукачів притулку у Німеччині.  «Ймовірно, це була помилка – те, що ми два роки тому, одразу після початку війни, щодо українських біженців ухвалили рішення на рівні федеральної та земельної влади, щоб українські біженці практично одразу почали отримувати виплати Bürgergeld, а не допомогу для прохачів притулку», – сказав він.

Нагадаємо, з проханням про надання притулку в Німеччині минулого року звернулося 351,9 тис осіб – у півтора рази більше, ніж 2022-го. Про це пише Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF). За даними відомства, кількість претендентів зросла на 51,1%. Найбільшу групу складають вихідці із Сирії – 104, 6 тис. осіб. За ними слідують прибулі з Туреччини (62,6 тис.), Афганістану (53,5 тис.), Іраку (12,3 тис.), Ірану (10,2 тис.), Грузії (9,3 тис.) і Росії (9 тис.). BAMF розглянув 261,6 тис заяв, задовольнивши більше половини (51,7%).

Українські біженці не повинні просити притулку у ФРН, їм, як правило, надається тимчасовий захист, зазначає відомство На кінець жовтня минулого року Німеччина прийняла близько 1,17 млн. українських біженців – більше, ніж будь-яка інша країна ЄС.

До слова, правляча коаліція Німеччини погодила нові пропозиції щодо зниження навантаження на федеральний бюджет у 2024 році. Про це пише Reuters із посиланням на джерело. Пропонується скасувати з 2025 року субсидії на дизельне паливо для сільгосптехніки, незважаючи на протести фермерів, що посилилися. Очікується, що цей захід дозволить заощадити близько 142 млн євро.

З 1 травня планується підвищити авіаційний податок майже на 20% – до 70,83 євро на пасажира, залежно від тривалості польоту та пункту призначення. Це дасть можливість скарбниці заощадити 445 млн. євро. Очікується, що авіакомпанії перекладуть ці витрати на пасажирів. Центрам зайнятості дозволять позбавляти допомоги (Bürgergeld) безробітних, які без поважних причин відмовляються від відповідних вакансій, – ще 170 млн євро економії. Фінансування Федерального агентства зайнятості з бюджету мають намір скоротити на 1,5 млрд євро у 2024 та 2025 роках. Очікується, що документ буде ухвалено парламентом 2 лютого – наприкінці тижня, коли планується ухвалити бюджет на цей рік.