Церкви допомагають українським біженцям у Німеччині, але є нюанс

Кількість церковних притулків, заснованих протестантською церквою в Центральній Німеччині, збільшилася, а кількість запитів побільшала. Але потрапити до них можуть не тільки українці, але й росіяни, які тікають від мобілізації у своїй країні. Про це пише Aussiedlerbote.

Цього року 75 людей у ​​парафіях Євангелічної церкви Центральної Німеччини (ЄЦМ) отримали церковний притулок. За даними ЄЦМ, це значне зростання: торік церковний притулок було надано приблизно 50 людям. На думку екуменічної федеральної робочої групи «Притулок у церкві», біженці можуть бути захищені від депортації за допомогою церковного притулку, якщо ця депортація становить загрозу для життя та свободи.

У відповідних федеральних землях також спостерігається значне зростання: у 2023 році у Саксонії-Ангальт церковний притулок отримали 38 осіб у порівнянні з 28 у попередньому році, у Тюрінгії – 47 осіб цього року та 26 у минулому.

Проте загальна кількість церковних притулків коливається протягом року. Так, у Тюрінгії під особливим захистом перебувають 23 особи, включаючи п'ятьох дітей, а в Саксонії-Анхальт – 14 осіб, у тому числі двоє дітей. Більшість із них – вихідці із Сирії та Афганістану. Однак деякі також прибули з Іраку та Росії.

«На мій погляд, кількість церковних притулків зростає, хоча кількість запитів значно вища», – каже Петра Альберт, комісар з міграції та міжрелігійного діалогу в ЄЦМ. Причини надання церковного притулку в основному залишаються незмінними протягом багатьох років: «Як церква, ми не можемо робити нічого іншого, ми маємо брати участь, коли люди перебувають у надзвичайних гуманітарних ситуаціях».

Наприклад, Дублінський регламент не охоплює всі гуманітарні констеляції, особливо у сфері родини. Дублінський регламент передбачає, що прохачі притулку реєструються у тій країні, звідки вони вперше в'їжджають до Європейського Союзу. Ця країна також має відповідати за розгляд клопотання щодо надання притулку. «Є ще країни, в які біженці не хочуть повертатися за жодних обставин, оскільки там їм довелося пережити нові травми на додаток до всього, що вони вже пережили», – наголосив Альберт.

До слова, Німеччина продовжила тимчасовий захист біженців із України. Дозволи на проживання автоматично діятимуть до 4 березня 2025 року. Про це повідомляє Міністерство внутрішніх справ Німеччини. Федеральна рада схвалила відповідну постанову 24 листопада 2023 року. Українські біженці не повинні подавати заяву на продовження свого статусу проживання і їм не треба буде зустрічатися з імміграційними органами. Підставою для подальшого продовження тимчасового захисту є рішення країн ЄС наприкінці вересня 2023 року.