Латвія б'є на сполох: діти українських біженців ігнорують школи

Інтеграція та освіта дітей українських біженців у Латвії стоїть дуже гостро і є питанням, яке не може унормувати місцева влада. При цьому йдеться на лише про процес навчання у школі, а про соціалізацію та психоемоційну сферу дитини. Про це заявила у передачі Латвійського радіо 4 «Відкрита розмова» член правління руху «Хочу допомогти біженцям» Лінда Якобсоне-Гавалу, пише Rus.LSM.lv.

Загалом зараз у Латвії зареєстровано 9335 українських дітей шкільного віку. Але при цьому більш ніж для 4 тис із них батьки обрали варіант дистанційного навчання в якійсь із шкіл України. Раніше держава ухвалила, що українських школярів можна розподіляти лише у латиські школи – а не до шкіл нацменшин, які до останнього часу діяли як білінгвальні. І частина українських батьків віддала перевагу, щоб діти продовжили навчання за українськими програмами, лише «віддалено».

«Ми також кажемо, що діти повинні бути в безпечному середовищі. Але якщо батьки йдуть на роботу, а діти весь день, щодня залишаються вдома – це небезпечна ситуація для дитини та й для батьків, які весь день на роботі хвилюються за неї», – пояснила Якобсоне-Гавалу.  

Вона нагадала, що в школі, крім вчителів, є ще доступ до логопеда, до соцпрацівника, психолога. Школа – це інші діти, вчителі, батьки. Інші люди, серед яких ця дитина може відчути себе краще. Звичайно, можуть бути й протилежні ситуації, булінг – але з ними тоді стикаються діти незалежно від того, чи вони біженці чи ні, сказала Якобсоне-Гавала.

«У Латвії не ввели правило, яке існує в Литві та Естонії, що діти повинні обов'язково відвідувати школу тут.  У нас закон про загальну освіту також передбачає, щоб дитина відвідувала школу. Чому ми до українських дітей ставимося інакше, дозволяємо дистанційне навчання? На одному із засідань комісії ми вирішили порушити це питання у міністерстві, щоб записали в законі, що вони зобов'язані відвідувати нашу школу. Але ми побачили й іншу проблему. Якщо освіта рідною мовою ще може бути віддаленою, так легше вчитися, то залишається питання щодо вивчення нашої мови. З цих 4100 дітей, які навчаються віддалено, ми не знаємо, скільки навчається латиської мови», – зазначила вона. 

Діти біженців не ходять на мовні курси, бо на них приймають дорослих після 17 років. «Вони в школі не навчаються, як решта дітей. Вони залишаються десь поза навчанням. Міносвіти Латвії заявило, що протягом цього року вони отримають реальне уявлення про те, скільки у нас таких дітей, чи живуть вони в Латвії, і що з ними робити, щоб наступного року таки починати їх навчати латиською мовою», – сказав голова Комісії Сейму з громадянства, міграції та згуртування товариства Гунар Кутріс.

Директорка Департаменту координації заходів згуртування Фонду інтеграції суспільства Крістіні Клюковича пояснила, що з погляду фінансів можливість вивчати мову зараз є у всіх, адже торік це були не такі великі суми, які виділили на курси латиської, а цього року було грошей більше.

Минулого року через курси Фонду інтеграції суспільства пройшло понад 8 тис бажаючих вивчати латиську мову. Крістіні Клюковича зазначила, що мотивація біженців змінилася: якщо минулого року багато хто говорив, що вони хочуть швидше повернутися в Україну і сподіваються зробити це незабаром, то тепер багато людей, бачачи, що війна – це надовго, розуміють, що їм доведеться затриматися в Латвії якомога довше, і вони зважають на те, що без латиської мови їм буде проблематично тут жити і працювати.

Тим часом, хоча у Держагентстві зайнятості було зареєстровано близько 400 українських безробітних, і вони могли при агентстві пройти мовні курси – невідомо, скільки з них такою можливістю скористалися. Відомо, що станом на середину липня цього року було працевлаштовано було близько 8,3 тис українських біженців.

До слова, в Естонії всі діти до 17 років, зокрема і з родин українських біженців, повинні дотримуватись одного правила. Вони обов’язково зараховуються до місцевих шкіл і повинні їх регулярно відвідувати їх до здобуття основної освіти. Про це пише ресурс ERR.

Видання зазначає, міністерство освіти і науки Естонії відповіло на запит управи міста Кохтла-Ярве про те, чи мають українські біженці відповідного віку фізично відвідувати школи в Естонії, якщо вони можуть продовжувати навчання в українських освітніх закладах через інтернет.