CNN: Трамп прагне ліквідувати режим на Кубі після провалу в Ірані

Адміністрація Дональда Трампа прагне досягти на Кубі масштабного геополітичного успіху через ліквідацію комуністичного режиму. Проте спроба посилити тиск відбувається на тлі виснаження американських збройних сил та несе в собі серйозні військові та внутрішньополітичні ризики для Білого дому. Про це пише «Главком» із посиланням на CNN.

Важливим поворотом у протистоянні, яке триває майже 70 років, стало офіційне звинувачення, висунуте Міністерством юстиції США проти 94-річного колишнього лідера Куби Рауля Кастро. Його звинувачують у вбивстві та змові з метою вбивства американських громадян у зв'язку зі збиттям двох цивільних літаків організації «Брати на допомогу» у 1996 році, внаслідок чого загинуло четверо людей.

Оприлюднення цього обвинувального акта в День незалежності Куби збіглося з початком жорсткої нафтової блокади з боку США, яка вже спровокувала важку гуманітарну кризу та загрожує роботі лікарень, водопостачанню, транспорту й виробництву їжі. Паралельно з цим директор ЦРУ Джон Реткліфф особисто озвучив у Гавані перелік жорстких вимог США, а поблизу кубинських берегів зафіксували зростання кількості польотів американської військової розвідки, що раніше передувало операціям Вашингтона в Ірані та Венесуелі. Сам Трамп публічно заявив про намір «звільнити» острів, наголосивши, що країна руйнується через брак грошей та палива. Державний секретар Марко Рубіо підтримав цю лінію, звинувативши керівництво Куби в розкраданні мільярдів доларів, що й призвело до колапсу в енергетиці.

Аналітики вважають висунення звинувачень Кастро подвійною грою Білого дому. З одного боку, це спроба розколоти кубинську верхівку та змусити прагматичних політиків піти на переговори. З іншого – правова база може стати приводом для прямого вторгнення або точкового рейду спецпризначенців. Подібний підхід раніше спрацював у Венесуелі, де в січні внаслідок спецоперації було усунено Ніколаса Мадуро, а виконувачкою обов'язків президента стала Делсі Родрігес, яка пішла на співпрацю з Трампом. Проте аналогічна жорстка стратегія щодо Ірану повністю провалилася, змушуючи США балансувати на межі відновлення повноцінної війни.

Проте «кубинський гамбіт» є вкрай ризикованим для США. В Інституті Квінсі попереджають, що судове переслідування Кастро знищить шанси на компроміс і викличе ефект згуртування населення навколо уряду. Попри застаріле озброєння, кубинська армія діє за доктриною тотальної оборони і здатна завдати значних втрат експедиційним силам США, а охорона лідерів у Гавані є набагато суворішою, ніж у Венесуелі.

Затяжна паливна облога загрожує викликати некерований хаос на острові та масовий наплив біженців до США, що вдарить по обіцянках Трампа захистити американські кордони. Ця криза створює і внутрішньополітичні проблеми перед проміжними виборами. Рейтинги схвалення Трампа через війну в Ірані суттєво впали, а опитування CNN та NYT показують, що більшість американців виступають проти нових конфліктів і незадоволені політикою щодо Куби, оскільки пов'язують мілітаризм із власними фінансовими труднощами. Це грає на руку демократам, які закликають витрачати податки на будівництво доступного житла та медицину всередині країни, а не на бомбардування Гавани.

Попри очевидні загрози, Білий дім шукає швидкої зовнішньополітичної перемоги. Адміністрації вкрай потрібен тріумф на тлі нездатності завершити війну в Ірані, загальмованого українського врегулювання та відсутності прогресу в Газі. Повалення режиму, з яким не змогли впоратися американські лідери, починаючи з Джона Кеннеді, принесло б Трампу омріяне історичне визнання.

Крім того, перетворення Куби на підконтрольну державу усунуло б з регіону вплив Росії та Китаю, який тривалий час використовував острів для шпигунства за США, і закрило б питання домінування Вашингтона в Західній півкулі в рамках «доктрини Монро».

Як відомо, американська федеральна прокуратура офіційно звинуватила Рауля Кастро у знищенні цивільних літаків у 1996 році, на бортах яких перебували емігранти з Маямі. Цей крок збігся в часі з посиленням тиску з боку адміністрації Дональда Трампа на кубинський режим. 

Оприлюднений у Маямі обвинувальний акт закидає 94-річному Кастро організацію вбивства та збиття двох беззбройних літаків гуманітарної організації «Брати на порятунок». Разом із ним у справі проходять ще п'ятеро осіб, зокрема троє військових пілотів Куби.

Нагадаємо, президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що військова агресія з боку США призведе до кровопролиття та непередбачуваних наслідків. 

На тлі зростання напруженості між країнами кубинський лідер запевнив у соцмережі X, що Гавана не має агресивних планів чи намірів проти жодної держави, включно зі США, про що американському уряду добре відомо. Він додав, що Куба вже зазнає багатовимірного тиску, але має повне право на захист, який не може чесно використовуватися як привід для розв'язання війни.