Осінтери знайшли нового «улюбленця Путіна»: він причетний до виробництва шахедів

Українські osint-дослідники встановили особу російського посадовця, який презентував Володимиру Путіну реактивні безпілотники «Герань-4» та «Герань-5». Ідеться про Ільдара Тазутдінова – заступника генерального директора особливої економічної зони «Алабуга» з роботи з ключовими партнерами. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на osint-проєкт Evocation.info та Міністерство фінансів США.

Хто доповідав Путіну про нові «Герані»

Відео з презентації безпілотників з'явилося в мережі ввечері 2 жовтня. Його зняли під час навчань «Центр-2026» на полігоні «Чебаркульський». На кадрах чоловік у діловому костюмі розповідає Путіну про можливості «Герані-4» та «Герані-5».

Ільдар Тазутдінов доповідає Володимиру Путіну про «Герань-4» та «Герань-5» на навчаннях «Центр-2026»

фото: Evocation.info

Наприкінці виступу він запевнив: «Готові так само продовжувати бити ворога. Доповідь закінчено!». Після цього Путін потиснув йому руку, а згодом обійняв.

Дослідники Evocation.info повідомили, що ідентифікували доповідача як Ільдара Тазутдінова. У дописі вони назвали його «улюбленцем Путіна» й уточнили, що він обіймає посаду заступника генерального директора «Алабуги» з роботи з ключовими партнерами. Цю посаду підтверджує й офіційний сайт особливої економічної зони в Татарстані – одного з російських майданчиків із виробництва ударних безпілотників.

Що відомо про Тазутдінова

Тазутдінов багато років працював у структурах, пов'язаних з економічним розвитком Татарстану. До керівництва «Алабуги» він уже входив у 2011–2018 роках: тоді обіймав посаду заступника генерального директора з експлуатації.

У 2018 році перейшов в адміністрацію Рибно-Слобідського району Татарстану. Спершу працював у виконавчому комітеті, а згодом очолив район. У 2022 році залишив цю посаду й повернувся до керівництва «Алабуги». Нині на сайті зони його вказано як заступника генерального директора з роботи з ключовими партнерами. 

Посадовця «Алабуги» ще в 2024 році внесли до санкцій США

Прізвище Тазутдінова фігурує й у санкційних документах Сполучених Штатів. У лютому 2024 року Мінфін США включив його до санкційного списку разом з іншими посадовцями та структурами, пов'язаними з «Алабугою».

У відомстві пояснили, що Тазутдінов тоді обіймав посаду заступника генерального директора з корпоративних питань. За даними Мінфіну, він причетний до перевезення з Ірану до Росії матеріалів і розібраних безпілотників для потреб зони. Також у відомстві зазначили, що «Алабуга» бере участь у виробництві дронів іранського походження, зокрема Shahed-136 та його російської версії «Герань-2».

Як Росія розширює виробництво в «Алабузі»

Останніми роками Росія нарощує потужності комплексу. У вересні «Главком» писав, що супутникові знімки зафіксували будівництво нових виробничих корпусів на території зони. У південній частині комплексу вже звели щонайменше п'ять великих споруд.

Окремо там облаштовують підземні приміщення. За даними моніторингового проєкту Dnipro Osint, їхня площа вже сягає близько 42 тис. кв. м

В Інституті вивчення війни оцінюють, що розширення потужностей, пов'язаних із виробництвом матеріалів, дозволить Росії випускати додатково близько 28 тис. ударних безпілотників на рік. Утім, це оцінка потенційних можливостей, а не фактичного обсягу виробництва.

Чим небезпечні реактивні «Герані»

«Герань-4» та «Герань-5» – реактивні дрони, якими Росія атакує Україну. Вони летять швидше за поршневі, тому їх складніше перехопити засобами, розрахованими на повільніші цілі.

Наприкінці вересня радник президента України з технологічних напрямів Сергій Бескрестнов повідомив, що під час удару по офісу «Інком» у Києві застосували саме «Герань-5». За його словами, інший реактивний шахед ретранслював радіосигнал і відео з місця влучання.

Україна водночас розвиває засоби протидії. У вересні повідомляли про успішні бойові випробування дронів-перехоплювачів, здатних уражати реактивні шахеди.

Нагадаємо, раніше «Главком» розповідав про розширення виробничої бази «Алабуги». На території зони в Татарстані будують нові цехи, склади й підземні приміщення для виробництва ударних дронів. Подробиці – у матеріалі «Главкома».