Скільки росіян готові воювати? Опитування продемонструвало цікаву тенденцію

Скільки росіян готові воювати? Опитування продемонструвало цікаву тенденцію
Росіяни не надто хочуть брати зброю до рук за наказом Путіна
фото із відкритих джерел

Кількість росіян, які готові воювати за батьківщину, після захоплення Криму скоротилося вдвічі всупереч пропаганді Кремля

Незважаючи на переможні реляції кремлівських пропагандистів і прагнення диктатора Володимира Путіна і його поплічників продемонстувати в ході перевиборів президента на п'ятий термін, що народ і влада єдині у своєму протистоянні ворожому оточенню, що ополчилося на Росію, воювати за батьківщину росіяни не хочуть. І «вставання з колін» за 10 років після анексії Криму аж ніяк не додало їм бажання захищати Росію зі зброєю в руках. Принаймні такі результати міжнародного опитування Gallup.

Лише 32% росіян наприкінці 2023 року позитивно відповіли на запитання соціологів «Чи готові ви боротися за свою країну, якби вона брала участь у війні?». При цьому 20% сказали, що не хочуть цього робити, а 48% не знаю. «І це в країні, де опозиція війні вважається кримінальним злочином», – зазначає Gallup.

Тим часом, наприкінці 2014 року на хвилі кримської ейфорії воювати за свою країну були готові 59% росіян.

Серія реальних військових конфліктів, що вибухнули останніми роками, мабуть, відбила бажання боротися у частини людей у ​​всьому світі, зазначає Gallup. Щоправда, падіння виявилося не таким значним, як у Росії. «У 2014 році коли ми стали свідками анексії Криму Російською Федерацією, 61% людей у ​​світі були готові боротися (за свою країну – «Главком»), а 27% дотримувалися протилежної думки», – йдеться у дослідженні. Нині таких 52% та 33% відповідно.

Така тенденція спостерігається не скрізь. Найбільшу рішучість виявляють мешканці країн, які самі стали жертвами агресії або брали участь у територіальних суперечках. Так, боротися за батьківщину зі зброєю в руках готові 96% вірменів (більше 100 тис. з них були змушені залишити Нагірний Карабах внаслідок військової операції Азербайджану у 2023 році) та 83% грузинів (країна пережила вторгнення російських військ у 2008 році), а також 88% громадян Азербайджану, який вважає Нагірний Карабах своєю територією, втраченою на початку 1990-х років. В Україні, як і 2014 році, воювати за країну готові 62%, не хотіли б цього робити 33% а от невизначених практично немає, пише Gallup. 

До слова, громадяни РФ все більше жалкують про те, що 24 лютого 2022 року армія за наказом президента Володимира Путіна вдертися в Україну. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологами RussianField, передає The Moscow Times.

Станом на лютий рекордні 38% громадян заявили, що скасували б рішення про початок «воєнної операції», якщо мали б таку можливість. У порівнянні з березнем 2022 року кількість таких людей збільшилася на 10 процентних пунктів.

Частка тих, хто все одно відправив би танки та полки в Україну, як і раніше, вище – 49%. Однак «партія війни» стискається: у березні 2022 року «не стали скасовувати» рішення Путіна 57%, під час мобілізації частка таких опустилася до 51%, а тепер впала нижче половини.

Читайте також: Росіяни готуються до затяжної війни: красномовні результати опитування

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: