Президенство Трампа стало смертельним. Аналіз Axios

Дональд Трамп став лідером серед сучасних американських президентів за інтенсивністю застосування військової сили проти інших держав. Про це пише «Главком» із посиланням на Axios.

За час свого правління він санкціонував атаки на сім країн, серед яких Іран, Нігерія та Венесуела раніше ніколи не були мішенями для армії США. Статистика свідчить, що лише за 2025 рік кількість окремих авіаударів під його керівництвом перевищила сукупні показники адміністрації Байдена за чотири роки.

Така активність створює серйозний резонанс, оскільки Трамп будував свою передвиборчу кампанію на образі антивоєнного кандидата. Білий дім продовжує наполягати на цій позиції, стверджуючи, що президент завжди віддає пріоритет дипломатії, а демонстрація нищівної сили є лише стратегічним інструментом для досягнення тривалого миру. Проте загибель трьох американських військових у першу добу операції проти Ірану поставила ці аргументи під сумнів. Сам Трамп у нещодавньому зверненні визнав імовірність подальших втрат, але пообіцяв жорстку помсту.

Військова стратегія Трампа суттєво відрізняється від дій його попередників. Якщо Джордж Буш-молодший та Барак Обама зосереджувалися на вже існуючих театрах воєнних дій, то Трамп відкрив абсолютно нові фронти – від операцій у Карибському басейні до ударів у Нігерії. Його модель війни передбачає відмову від тривалих наземних операцій на користь блискавичного застосування переважної сили для захисту інтересів США.

Найбільш ризикованим кроком стала операція «Епічна лють» – спільна з Ізраїлем кампанія проти Ірану. Трамп розпочав її без згоди Конгресу, попередньо здійснивши наймасштабніше нарощування військ на Близькому Сході з 2003 року. В результаті перших атак було ліквідовано верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та десятки топчиновників. У відповідь Іран атакував союзників США в регіоні за допомогою ракет і дронів.

Рішення про війну з Іраном спричинило розкол серед прихильників руху MAGA. Відомі ізоляціоністи, такі як Такер Карлсон, назвали ці дії жахливими, а прогнози про початок кривавої громадянської війни стають дедалі гучнішими. Ситуація виглядає парадоксальною на тлі минулих заяв найближчого оточення Трампа: віцепрезидент Венс та директорка нацрозвідки Тулсі Габбард раніше публічно виступали проти війни з Іраном, позиціонуючи Трампа як президента, що припиняє конфлікти.

Адміністрація президента пояснює свої дії провалом переговорів щодо ядерної програми Тегерана. У Білому домі заявляють, що Іран відмовився від співпраці, тому Трамп був змушений піти на рішучі кроки, на які не наважувалися його попередники протягом десятиліть. Тепер питання про доцільність такої ціни за зміну іранського режиму стане центральною темою політичних дискусій до кінця президентського терміну.

Раніше президент Дональд Трамп заявив, що членам Корпусу вартових ісламської революції, які складуть зброю, буде надано повний імунітет, а тим, хто відмовиться, загрожує неминуча смерть. 

«Я знову закликаю Корпус вартових ісламської революції, іранську військову поліцію, скласти зброю та отримати повний імунітет або зіткнутися з вірною смертю», – сказав Трамп. «Це буде вірна смерть. Це буде негарно».

Як відомо, уранці 28 лютого міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац оголосив про початок «превентивного удару» проти Ірану. Після його заяви в Тегерані пролунала серія вибухів.

Атака сталася після неодноразових попереджень США та Ізраїлю про те, що вони завдадуть нового удару, якщо Іран продовжить свої ядерні та ракетні програми.