Ситуація на фронті. Чому зараз так важко

У Washington Post вийшла стаття, що українська армія втомлюється від війни і там зростає песимізм.

А «думки українських та американських політиків різняться з приводу ведення війни», – стверджує Politico.

У статті також зазначається, що авторам невідома повністю картина на полі бою.

Така картина добре відома військово-політичному керівництву України, яке колективно ухвалило рішення продовжувати оборону Бахмута, зваживши всі за і проти.

Сили Оборони України в ході найбільшої після Другої Світової війни в Європі були збільшені у чотири-п'ять разів.

Природно, що професійних військових не вистачає, особливо у молодшій командній ланці – сержанти, командири взводів/рот.

Військовий – це дуже складна професія.

Кожен командир людина і як усі люди робить помилки. А ціна помилки командира – це кров та життя підлеглих.

Зараз багато нових бригад і батальйонів, які ще жодного разу не були в бою, вчаться воювати на практиці.

Іншого шляху немає.

Війна, це, на жаль, необхідність вибору між поганим і дуже поганим.

Природно, що люди, які не завжди можуть оцінити масштаб і логіку подій на стратегічному рівні, які щодня отримують емоційні травми, тяжко переживають необхідність тримати оборону ціною великих жертв і тимчасової відсутності прямого військового успіху у вигляді наступу та звільнення наших земель.

Особливо це стосується рідних та близьких тих, хто на фронті та особового складу необстріляних підрозділів, які одразу потрапляють у важкі бої.

Але завдяки героїзму та самопожертві тих, хто бореться під Бахмутом, в Авдіївці, Мар'янці в районі Кремінної та Куп'янська, під Вугледаром, Сили Оборони можуть послабити супротивника та накопичити резерви та техніку для контрнаступу.

Коли ми приступимо до активної фази звільнення нашої території, настрої зміняться на краще.

А сьогодні – треба розуміти, що відбувається, берегти один одного і мати терпіння чекати, поки ми нагромадимо сили.