Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Смертельні дитячі ігри: від соцмереж до реального життя

    • Богдан Петренко

      Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму

    • Розсилка
    Підлітки не реагують на зауваження водіїв - Смертельні дитячі ігри: від соцмереж до реального життя
    Підлітки не реагують на зауваження водіїв

    В дітей, як і у дорослих, є запит на екстрим, адреналін. Тому, коли це лише заборонити, тоді підлітки робитимуть це без вашого відома і дозволу

    Нещодавно в українському інформпросторі виплила гра «Біжи або помри». Ще раз, бо перша хвиля минула ще два роки тому. І паралельно цьому виникало декілька хвиль «груп смерті».

    Чому це відбувається? Перше – це потяг дітей до забороненого. Підлітків найбільше цікавить те, на що у дорослому суспільстві накладене табу: інтим, насилля, смерть. Ц проблеми рідко обговорюють навіть самі дорослі. І діти, зважаючи на те, що вони ще не обросли соціальними нормами чи комплексами, намагаються пізнати їх самі. Бо свого часу батьки не дали їм відповіді. І ми нічого з цим не зробимо, ми не зможемо перевиховати дітей доти, доки дорослі для себе не подолають свої табу.

    А зважаючи що подолання власних комплексів – довготривалий і складний процес, то і повідомлення про групи самогубць, смертельні дитячі ігри час від часу здійматимуть інформаційну хвилю.



    По-друге, це спроба маніпулювати громадською думкою. Взагалі всі повідомлення про табу потенційно є топ-новин. Ті ж самі насилля, смерть і інтим, якщо в цьому задіяна дитина, відразу роблять новину праймовою. Проблеми, які існують в країні, в окремих політиків, в економіці – відразу відходять на другий план. Чи якщо чиновникам треба контролювати соціальні мережі чи Інтернет. Подивіться на Росію – там цей механізм працює на «ура». Або – часто без «теорії заговору» – це спроби монетизувати себе, свою сторінку, свої новини. Заробити грошей через те, що люди піддаються паніці.

    Третє – хайпонути, зробити щось таке, щоб стати причиною інформаційної хвилі. Коли в інформаційному просторі «рулять» екстремали - зацепери, руфери чи джекеси, - дитина просто не бачить кращого варіанту стати відомою, ніж діяти на межі погибелі. І тут вже не допоможе контроль чи блокування соціальних мереж. Особливо, якщо ви самі полюбляєте дивитись відео з джекесами (придуркуватими). Навіть коли ви обурюєтесь «неповноцінності», засуджуєте, але дивитесь їх – все-рівно ви стаєте своєрідними співучасниками цих відео, формуєте попит на такі «жарти». І не факт, що наступного разу цей попит задовольнятимуть не ваші діти.

    Дітям може просто не вистачати уваги. У тому числі й від батьків. Просто розмовляйте з ними – і шанси на те, що вони її привертатимуть екстремальними методами – значно знизяться.

    І останнє. В дітей, як і у дорослих, є запит на екстрим, адреналін. Тому, коли це лише заборонити, тоді підлітки робитимуть це без вашого відома і дозволу. Необхідно каналізувати запит. Зробити його контрольованим. Віддати дитину на бокс, альпінізм, не забороняти повністю псевдоагресивні комп’ютерні чи реальні ігри. Каналізувати екстрим простіше, ніж його заборонити. Заборонене притягує, пам’ятайте це.

    Читайте також:  
    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Ігор Ейдман
    Ігор Ейдман

    Соціолог

    Ірина Геращенко
    Ірина Геращенко

    Народний депутат України, віце-спікер

    Тарас Чорновіл
    Тарас Чорновіл

    Журналіст, політичний діяч

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ