Україні слід готуватися до дуже серйозного зниження підтримки

З одного боку, звичайно, бажаю успіху Ізраїлю у повній аннігіляції клятих дикунів-терористів з ХАМАС. Російсько-іранських дружків, під омофором Китаю.

Ізраїльтяни мають повне право на помсту та знищення тих, хто ще пару тижнів тому вбивав дітей та жінок.

З іншого – мене дуже тривожить, що початок повномасштабного конфлікту ще більше переведе фокус уваги Заходу та США в бік Близького Сходу.

Я вже мовчу про катастрофічну ситуацію, якщо Іран по повній включиться. І тоді вже американська армія почне конкурувати з нами за поставки американської зброї. З очевидним результатом. Я вже мовчу про підтримку фінансову...

А нафта вже різко стрибнула. А за нею потягнеться багато чого ще.

На жаль, Україні слід готуватися до дуже серйозного зниження підтримки.

А значить – ми маємо терміново запускати виробництво всього, чого тільки можна. Країна має терміново переходити на воєнні рейки. Домобілізовуватися населення як в армію, так і на військові виробництва та на побудову укріплень вздовж кордонів та лінії фронту. Має бути наведений терміново лад в питаннях воєнного виробництва та перерозподіл всіх коштів в бік армії та виробництва всього, пов'язаного з війною.

Інакше буде дуже погано. Настільки, наскільки можемо уявити, й навіть гірше...

Ми маємо нарешті почати розраховувати в першу і головну чергу тільки на самих себе. Ніхто нас не врятує. І ніхто за нас нам війну не виграє.

У Зеленського мають нарешті зрозуміти – у нас є тільки ми самі. Все решта – то речі перемінні, а не постійні.

Час готувати країну до найгіршого.

Не буде ніякого другого терміну. Якщо не буде країни. Перед обличчям катастрофи потрібно дійсно єднатися. Відкинути чортову політику.

Вибачте за песимізм. Але оптимізм ми собі дозволити не можемо.