Як ФСБ працює з депутатами ФРН

Згідно з опитуванням, проведеним компанією Forsa, підтримка «AдН» вперше з липня впала до 20%
фото: Depositphotos

Наразі протести проти «AдН» проходять по всій Німеччині

Ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» («АдН») з'явилася рівно 11 років тому. У лютому 2013-го її заснував політик та економіст Бернд Луке. На початку до його партії належало 17 тисяч осіб, до 2019 року – вже вдвічі більше. У 2017 році, за результатами виборів до Бундестагу, вона сформувала третю за розміром парламентську фракцію. Для розуміння її ідеології: Бьорн Гьоке, один із ключових діячів «АдН», закликав Німеччину відмовитися від спокути провини за нацизм і назвав меморіал жертвам Голокосту в Берліні «пам'ятником ганьби». Вже і не дивно, що Росія активно підтримує «АдН».  

Підсумки різноманітних соцдосліджень, які регулярно проводяться у Німеччині, засвідчують у неї досить великий рейтинг.

Насправді, навіть, проміжні вибори доводять, що підтримка і безпосереднє голосування – зовсім різні речі. Останній випадок трапився наприкінці січня, коли кандидат від «АдН» Уве Трума у другому турі регіональних виборів програв (хоча у першому був попереду) представнику ХДС у Тюрінгії. Вибори в цій землі показові. Адже саме в ній «АдН» має значну підтримку – її рейтинг значно перевищував 30%.

А внутрішня розвідувальна служба ФРН нещодавно заявила, що «АдН» у Тюрінгії (той самий Бйорн Гьоке) є правими екстремістами, які становитимуть загрозу для демократії. Наприклад, вони виступають за масову депортацію з країни осіб іммігрантського походження.

Викриття «АдН» продовжилось і минулого тижня. І нову не обійшлося без російського сліду. Видання The Insider опублікувало розслідування, як депутати цієї партії за завданням спецслужб РФ судилися  із німецьким урядом, щоб зупинити допомогу Україні.

Журналісти стверджують, що «АдН»-івці координували свої дії через агента ФСБ – російського політтехнолога Володимира Сергієнка, який живе в Німеччині та має її громадянство. Серед тих, хто діяв за вказівкою Сергієнка, видання називає депутатів Ульріха Ойме, Харальда Вайеля та Євгена Шмідта. У останнього політтехнолог-агент формально працює помічником.

Активна діяльність Сергієнка у Бундестазі призвела до того, що парламентська фракція «AдН» подала позов до Федерального конституційного суду ФРН про зупинення постачання танків Україні. Позов фінансувався ФСБ: йшлося про суму 160 тисяч євро.

А Вайель та Ойме використовувалися для поширення в Європі наративу про нібито переслідування українських православних віруючих з боку київської влади. Зокрема, у квітні 2023 року Ойме за сприяння Сергієнка навіть написав та відправив листа папі Римському, в якому просив понтифіка звернути увагу на «гоніння на християн в Україні».

Українське «Телебачення Торонто» у своєму розслідуванні про 5-ту службу російської ФСБ вказувало, що із цією структурою пов’язані деякі депутати партії «AдН».

Тоді йшлося про Вальдемара Гердта та Роббі Шлунда, які були депутатами Бундестагу з 2017 до 2021 року. Шлунд і Гердт виступали за скасування антиросійських санкцій, їздили в окупований Крим як «міжнародні спостерігачі» на вибори Путіна у 2018 році, а зараз активно виступають проти постачань озброєння Україні.

Читайте також: Скільки «жданків» матиме Москва у Європарламенті

Подібні дії якщо й мають вплив на німців, то поки що не надто значний. Після того, як подібна пропаганда (за російські гроші) спочатку викликала огиду у бранденбурзьких німців в Котре, тепер це відбулося з Уве Труме.

Більш того, верхня палата парламенту Німеччини розгляне петицію про заборону AдН. 31 січня відповідну петицію з 802 907 підписами передали на розгляд у Бундесрат (де представлені федеральні землі країни). Її прийняла голова представництва федеральних земель Мануела Швезіг. «Ми дійсно дуже серйозно ставимося до цього питання. Я розглядаю петицію як доручення щодо захисту демократії, нашої вільної демократичної країни від правого екстремізму», – каже Швезіг.

Наразі протести проти «AдН» проходять по всій Німеччині. Наприклад, 3 лютого близько 150 тисяч людей зібралися біля Бундестагу в Берліні під гаслом «Ми – фаєрвол», щоб висловити свій протест проти правого екстремізму і продемонструвати підтримку демократії. Також протести відбулися в Дрездені, Майнці та Ганновері.

«Хай то буде Айзенах, Гамбург чи Берлін: у малих і великих містах по всій країні багато громадян збираються разом, щоб продемонструвати протест проти забуття, проти ненависті та мови ворожнечі», – написав канцлер Олаф Шольц у соцмережі Х. За його словами, ці протести є «сильним знаком на користь демократії та нашої конституції».

І ці знаки вже дають свої результати. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Forsa, підтримка «AдН» вперше з липня впала до 20%. 

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: