США має 18 сценаріїв на випадок атаки Росії. Чи є в Зеленського хоч один?

Пам'ятаю, майже три (ого час летить) роки тому Зеленський сказав, що кожен з нас президент. (До речі, це означає, що і Порошенко також досі президент, але я не про те).

Через майже три роки я зміцнююся в переконанні, що в нас немає жодного президента.

У звичайний час, в пересічній країні можна було б якось перекантуватися на автопілоті.

Але країна в нас все ж трохи непересічна, і час особливий. Власне, для армії він так і називається – «особливий період». Війна не просто триває, а є всі підстави очікувати нового 2014 року.

Власне, до чого я це. У ситуації, що складається, президент мав би зібрати навколо найрозумніших радників, аксакалів типу Горбуліна, справжніх кризових менеджерів державного рівня (а не шефірів, єрмаків і подоляків). Виробити стратегію і тактику дій на той самий випадок. Виробити – що дуже важливо – стратегію комунікації з суспільством. Сідати в ефір і спокійно, переконливо, дохідливо пояснювати державну лінію.

Без хайпу, без акторських гримас, без ідіотського хекання і хрипу.

Аргуметовано з точки зору державних інтересів, а не виборчої кампанії.

Згуртовуючи навколо захисту держави і права прибічників різних політичних сил і ідеологій, а не лише своїх партійців і кон'юнктурників вкупі з весільними фотографами.

Нуланд каже, що у США є 18 сценаріїв на випадок атаки Росії. Чи є в Зеленського хоч один?

Чи може Зеленський вийти і пояснити, що відбувається? Пояснити і переконати?

Хтось скаже, що це буде нагнітанням паніки. Ну, це дивлячись як і що пояснювати.

Якщо загроза перебільшена – народ має це знати. Якщо вона реально велика – народ має бути готовий. Якщо народ неадекватний і неосвічений – треба займатися просвітою цього народу.

Президент має поводитися як державний діяч. Наразі він не поводиться навіть як політик. Його, вважай, немає.

Але добре, що все-таки є інституції. Ну і блінкени з джонсонами.