Доплати військовим: держава сама себе загнала у пастку

Впершу чергу припинити спекулювати на цю тему з усіх боків та заткнути спікерів на зразок Гетманцева.

Просто припиніть це обговорювати публічно.

Далі, Держава має привести оплати відповідно рангів, звань, платити не за перебування на передній чи другій лінії, а за виконання посадових обов’язків та наявності кваліфікації.

Штурмовики та хлопці з дівчатами на передній лінії мають отримувати максимально. Але і їх керівництво теж має отримувати достойну оплату. Офіцери ОУВ, ОТУ мають отримувати достойну зарплату, Генштаб має…

Треба відходити від соціалізму і робити розрахунки відповідно обов’язків, ризиків, та витраченого часу?

Це ж так легко було, просто дати сотку за передову і тридцять просто, за те що прийшов.

А потім схаменулись, що грошей немає.

І ще 15 мільйонів за загиблого. Та ми, як Держава, пожиттєво маємо платити за загиблого!!! Пожиттєво!!!

Але можливо зараз треба якось родинам пояснити, що вони отримуватимуть пожиттєво виплати, але неодноразово. Бо Держава не тягне. Що 15 мільйонів мають бути розтягнуті у часі. А окрім 15 ти мільйонів мають бути ще додаткові соціальні гарантії.

Ми маємо починати міркувати у цій війні таким поняттям, як ресурси.

Ресурс – це люди. Його треба берегти найбільше.

Ресурс – це зброя. Матимемо людей та зброю – переможемо.

Ресурс – це гроші. Його треба грамотно розподіляти. Гроші можна надрукувати, але людину та зброю не надрукуєш.

Гроші важливі для підтримки двох перших ресурсів, але не є ключові… Бо коли немає двох перших – війну не виграти.

Ще є такий ресурс, як час, але ми, як нація, не маємо його взагалі.

У нас не має 50−100 років попереду, треба вирішувати хто ми є – зараз.